Зміна температурних умов (поєднання високої температури та вологості) долає здатність великої рогатої худоби розсіювати тепло і призводить до підвищення температури тіла, що перевищує фізіологічні межі.

 

    Комфортною температурною зоною для корів є діапазон від -4 °С до +18, при підвищенні температури  до 27 градусів  і вище відбувається тепловий стрес, який  погіршує добробут та продуктивні показники молочної худоби.

   Ознаки теплового  стресу  у корів можна виявити за допомогою гомеостатичних механізмів (задухи, пітливості та сечовипускання) та поведінкових змін, таких як зниження активності, збільшення споживання води та зменшення споживання корму , це в свою чергу знижує рівень надоїв, швидкість зачаття і дуже негативно впливає на імунну систему. Дослідники штату Арізона встановили, що у корів  відбуваєтьбся зменшення кількості  молока  до 2,2 кг на добу після 17 годин впливу середнього ІВТ 72, або коли мінімальний середній ІВТ був 68 або більше.

   У період теплового стресу значно зростає ризик виникнення ацидозу рубця. Це пов’язано зі зниженням споживання корму, особливо об’ємної його частини, зниженням надходження слини (буфер) в рубець, уповільненням румінації. Чиста, свіжа вода повинна бути у корівнику завжди, і особливо влітку. Внаслідок ацидозу погіршується конверсія корму, знижується вміст жиру в молоці, падає молочна продуктивність.Тому нутриціоністи пропонують під час теплового стресу згодовувати додатковий захищений жир і дріжджові пробіотики( виготовлені з живих дріжджів). Дріжджі сприяють утилізації молочної кислоти в рубці,оптимізуючи рН рубцевого середовища.  Додавання жиру має на меті зменшення кількості тепла, що виробляється під час перетравлення корму, разом зі збільшенням кількості доступної енергії.

   Не менш негативного ефекту від теплового стресу отримують сухостійні корови окрім зменшення виробництва молока наступної лактації  на 450-900л, сповільнюється ріст плоду через недостатнє надходження  поживних речовин. Телята народжуються значно менших розмірів, особливо коли тепловий стрес припадає на останній період тільності.

   Реалізація належних планів управління тепловим стресом може означати різницю між життям та смертю худоби.

   До основних заходів з відведення теплового стресу відносять : 

  • охолодження корівника збільшенням циркуляції повітря  (використання вентиляторів);
  • використання систем розпилення води , для охолодження повітря;
  • облаштування у накопичувачах доїльних  залів охолодження корів водою до доїння;

  • планування випасу худоби  у затінку, без потреби не переганяти тварин  в спеку;

  • оптимізація функції рубця під час теплового стресу;

  •  зміна суміші раціону ( підвищення смакових якостей раціону)  або коригування графіку годівлі (годівля здійснюється частіше, зменшеними порціями та у більш прохолодну пору, (худоба повинна отримувати щонайменше 70% свого корму через 2 - 4 години після пікової температури навколишнього середовища);

  • підвищення доступності води для забезпечення всіх тварин;

  • розміщення поїлок в затінку (або обладнання їх навісами), що сприятиме стабільному споживанню води нетелями та сухостійними коровами.

Додаткові заходи :

  • зменшення щільності  худоби в корівнику
  • контроль кількості мух;
  • своєчасне видалення гною, що створює додаткове тепло.

   Допомагаючи коровам розсіювати зайве тепло, ми зберігаємо їхнє здоров’я, відтворювальну здатність, продуктивність або принаймні мінімізуємо негативний вплив перегріву і втрати від зниження продуктивності навесні, влітку та на початку осені.