Ще до війни любов до тваринництва визначила шлях Марини та Владислава. Подружжя Грицик переїхало з Чернігова та розвивало школу верхової їзди для дітей. Повномасштабне вторгнення змусило переглянути плани: сім’я продала більшість коней та закупила нетелів голштинської породи. Відтоді, Марина разом з чоловіком та мамою розвиває молочне та м’ясне господарство, яке нині налічує біля 30 голів ВРХ із молодняком.
Родина швидко зрозуміла, що породисті корови потребують більшої уваги та якісного догляду. Пані Марина постійно навчалася, однак на місці бракувало фахівців із практичними рекомендаціями щодо управління відтворенням і годівлею. Мета господарства – утримувати 10–15 корів та забезпечити надій 35–40 л молока. На думку фермерів, ефективніше працювати з меншим стадом, але з вищими показниками. Щоб досягти мети, з грудня 2024 року фермери отримують фахову підтримку консультантів і ветеринарів Консультаційного центру АВМ (КЦ АВМ). Це стало можливим завдяки програмі «Підтримка виробництва молока з доданою вартістю селянськими господарствами», що реалізується за підтримки Програми з аграрного і сільського розвитку АГРО, яка фінансується Урядом Сполучених Штатів Америки та реалізується компанією Chemonics International.
У 2022 році Чернігівщина пережила кілька місяців окупації та зазнала серйозних пошкоджень електромереж – подекуди світла не було по кілька діб. Багато мешканців виїхали з регіону, однак подружжя Грициків свідомо залишилося, щоб зберегти й розвивати господарство. Попри труднощі з доглядом за тваринами та заготівлею кормів, родині вдалося втримати виробництво й поступово зміцнити молочний напрям. Нині на господарстві утримують 7 дійних корів, 2 — у запуску, 2 — нетелі; разом із молодняком та бичками це близько 30 голів ВРХ. Окрім того, на фермі є 10 коней (7 із них доглядають тимчасово, поки господарі не повернуться додому), а також вирощують свиней, використовуючи для відгодівлі сироватку від переробки молока. Все молоко переробляють безпосередньо на фермі, оскільки продаж молоко-сировини не покриває витрат на корми, більшість із яких доводиться закуповувати. Тож особливу увагу фермери присвячують виготовленню крафтових сирів.
Пані Марина згадує професійні виклики, з якими господарство зіткнулося на початку розвитку: «Стикалися з проблемами кетозу, затримки посліду, а ветеринарів, які працюють з породною худобою, на місці практично не було. Навіть прості маніпуляції могли бути фатальними для голштинів. Щоб уникнути втрат, ми почали самостійно вивчати літературу, консультуватися з іншими ветеринарами і зрозуміли, що поглиблення знань у ветеринарії — необхідний етап для успішного ведення ферми».
Згодом, програма стала для господарства реальною опорою у питаннях відтворення стада. Планові виїзди ветеринарного лікаря дають змогу відстежувати стан корів уже з 40-го дня після осіменіння. Фахівець визначає, чи тільна корова, і за потреби підбирає лікування, з’ясовує причини відсутності охоти та допомагає планувати наступні осіменіння.
«УЗД – для нас критично важливе. Був випадок, коли ветлікар КЦ АВМ провів нашим коровам УЗД і підтвердив тільність у 7 із 8 покритих корів. Попередній ветеринар наполягав, що більшість із них не тільні, і рекомендував ставити їх на схему. У такому разі корови могли б абортувати. Добре, що ми дочекалися Миколу, ветлікаря КЦ АВМ, й не завдали шкоди своєму господарству», - розповідає фермерка.

Марина Грицик, фермерка із Чернігівщини та Микола Базавлук, ветлікар КЦ АВМ
Такий підхід став для господарства точкою переходу від ситуативних рішень до системного управління відтворенням. Відтепер кожна тварина перебуває під постійним контролем, а кожне рішення — зважене й ухвалене вчасно.
Адже у відтворенні дрібниць не буває: трапляється тиха охота, бувають і втрати тільності через стреси. Влітку минулого року, під час постійних обстрілів «шахедами», одна з корів на п’ятому місяці втратила плід. Такі випадки — це не лише емоційний удар, а й відчутні наслідки для здоров’я тварини та її подальшої продуктивності.
Завдяки КЦ АВМ, господарство скоригувало підходи до осіменіння: тепер його проводять на 60–100 день лактації. Раніше деякі голштинські корівки не приходили в охоту до чотирьох місяців після отелу – ймовірно, через неправильне годування, яке заважало нормальному відновленню. Після корекції раціону ситуація змінилася, і середній надій зріс до 28,5 л на дійну корову.
«Раніше траплялося, що через проблеми з репродукцією частина корів перебувала на пізніх стадіях лактації, що впливало на їхній надій молока – він становив 16–18 л», - розповідає пані Марина.
Раціон високопродуктивних корів відрізняється від годівлі звичайних. За рекомендаціями технологів Консультаційного центру АВМ фермери адаптували його під кожну корову. Зокрема, підвищили рівень білка за рахунок соєвої макухи, замінивши нею соняшникову. Завдяки цьому й відбулося підвищення надоїв, тварини стали краще приходити в охоту, а їхній загальний стан здоров’я значно покращився.
Крім того, фермери отримали консультації щодо профілактичних обробок ратиць та контролю паразитарних захворювань. Марина та Владислав регулярно беруть участь у навчальних вебінарах, що дозволяє поглиблювати знання та впроваджувати сучасні підходи у практику.
Якість молока для родини є особливо
важливою, адже вони цінують довіру своїх клієнтів. Молоко регулярно перевіряють у лабораторії. Участь у програмі дала додаткову можливість контролювати мастити: лабораторні аналізи допомагають виявляти наявність збудників і підбирати правильний антибіотик. Клінічні випадки маститу в господарстві відсутні, хоча поодинокі прояви все ж трапляються.
Щоб підвищити жирність і вміст білка в молоці та зробити його більш придатним для сироваріння, фермери утримують голштинів і частково розводять джерсеїв та швіців.
Наразі подружжя Грицик виготовляє різноманітну молочну продукцію – масло, молоко, кисломолочний сир, крафтові сири (адигейський, витяжний, бринзу та інші). Реалізують постійним клієнтам на місцевості. Окрім того, у Чернігові працює їхній власний магазин — «Сільська крамничка».
Мрією родини є стабільність і розвиток. Через близькість до кордону та відтік населення зараз складно планувати, адже це впливає як на господарство, так і на купівельну спроможність. Вони сподіваються, що люди повернуться, а робота та розвиток продовжаться.
У свої 25 і 27 років фермери наголошують: «Ми хочемо показати, що успішно утримувати худобу, розвивати ферму та налагоджувати збут продукції можна й в Україні. Люди цінують якість: у приватному секторі стає менше корів, а справжнє домашнє молоко дедалі важче знайти. Тож перш ніж виїздити за кордон, спробуйте реалізувати себе на рідній землі — і результат обов’язково буде».

Марина Грицик відкрито ділиться щоденними буднями господарства у соціальних мережах, та об’єднала навколо себе тисячі прихильників, які з повагою спостерігають, скільки праці, витримки й любові вкладено в розвиток ферми навіть у складні воєнні часи.
Щиро бажаємо молодій родині миру, стабільності та впевненого зростання, нових можливостей для розвитку й вдячних клієнтів, які цінують їхню працю та якість справжнього українського продукту.
Консультаційний центр АВМ