Яна Гребельна — фермерка з Полтавщини, розвиває молочне господарство в умовах війни. Сьогодні у господарстві утримують 12 голів ВРХ: 8 дійних і сухостійних корів та 4 молодняка. Відтоді як чоловік Яни пішов на фронт навесні 2025 року, жінка повністю взяла на себе управління фермою — від роботи в полі до контролю пасовища, обладнаного електропастухом.
Родина Гребельних ще до війни займалася молочним скотарством. Ця справа – основне джерело доходу для багатодітної родини. Після початку повномасштабного вторгнення сім’я скоротила стадо наполовину через дефіцит пального. З часом господарство почали відновлювати, але стикнулися з труднощами у відтворенні та лікуванні корів. Якраз у цей період пані Яні надійшла пропозиція скористатися допомогою ветеринарів та консультантів Консультаційного центру АВМ (КЦ АВМ) у межах програми «Підтримка виробництва молока з доданою вартістю селянськими господарствами», що реалізується за підтримки Уряду США, наданої через Програму АГРО.
Сьогодні фермерку неабияк підтримують старші діти — фінансово та фізично, також допомагає мама, а телефонні розмови з чоловіком додають сил і наснаги. Жінка пригадує, як починали сімейну справу: «П’ять років тому в селі створився кооператив, через який можна було придбати чистопородних нетелів лебединської породи. І ми взяли двох. На той час уже утримували дві корівки. По-троху розвивалися…». Ще тоді хотіли налагодити всі процеси на фермі, але не вистачало досвіду.
Більше ніж рік назад підхід до ведення господарства змінився завдяки практичній та інформаційній підтримці експертів КЦ АВМ. Перш за все фермерка дякує ветеринарному лікарю за збережені кошти у непрості часи: «За допомогою ветлікаря Дмитра, ми зробили правильні управлінські рішення, щодо 2-ох корів, — розповідає пані Яна. — Це зберегло значну суму для нас. Ми думали, що одна корова тільна і планували запускати її на сухостій, але УЗД показало протилежне, тому у той момент не втратили дорогоцінний час. У іншої — виявили кісту, яка виділяла гормони і вона почала бичавіти. Якщо корова так поводиться, її довелося б відсторонити, бо вся родина працює поруч. Ветлікар проколов та вилікував кісту, і корова успішно відновилася та затільнилася».
Дмитро Власенко, ветлікар КЦ АВМ, під час візиту
До того ж консультанти КЦ АВМ допомогли господарці перейти від застарілих уявлень до сучасних методів утримання корів. Раніше корів утримували виключно в приміщенні, і складно було уявити, що тварини можуть комфортно почуватися на випасі та перебувати на дворі вночі. «У селі часто вважають: „Охолола — буде мастит“, проте практика показала, що мастит розвивається на брудних помостках, а не від перебування корови на відкритому повітрі», — зазначає учасниця проєкту.
Окрім цього змінилося уявлення про ефективну годівлю. Раніше в господарстві телятам давали варені каші, такі ж, як поросятам. Тепер застосовують сучасні, ефективні раціони, які економлять час і приносять реальну користь і телятам, і коровам. Загалом, з консультаційною підтримкою АВМ фермерка переглянула годівлю і оптимізувала для всіх груп тварин:
Такий підхід дозволяє підвищити ефективність господарства та забезпечує здоровий розвиток стада, який впливає, зокрема, й на відтворення.
У господарстві пані Яни наразі застосовують природне запліднення, водночас поступово готуються до впровадження сучасних рішень. Придбали посудину Дьюара, щоб у майбутньому працювати зі штучним осіменінням.
Окрему увагу приділяють визначенню охоти та плануванню злучки. Контроль здійснюють як за допомогою УЗД, так і через щоденні спостереження за поведінкою тварин та консультації з фахівцями.
«Охоту визначаю і візуально, і завдяки спілкуванню з фахівцями. Вже розумію, коли краще злучати: якщо корова зранку проявляє активність — ведемо її до бика ввечері, і навпаки. Уже другий рік користуюся цим підходом, і в більшості випадків маємо результат із першого разу», — розповідає фермерка.
За результатами осіннього УЗД ветлікар КЦ АВМ підтвердив тільність у всіх корів, окрім однієї тварини, у якої діагностовано порушення функції яєчників: один— гіпофункціональний, а інший — нефункціональний.
«Плануємо пролікувати її навесні та спробувати спарувати. Це простіше і економічно вигідніше, ніж вирощувати нову тварину з теляти. Наразі призначено лікування, чекаємо сприятливих умов і плануємо одночасне запліднення стада наприкінці травня», — розповідає пані Яна.
Щодо продуктивності, у господарстві поки не ведуть системного контролю надоїв через обмежений ресурс часу. Водночас оцінити зміни складно ще й через нерівномірність отелів у попередні роки. Стадо входить у більш структурований період, що дозволить надалі об’єктивно аналізувати показники.
Станом на початок березня 2026 року у господарстві вже отелилося 3 корови, ще 5 — очікують на розтел найближчим часом. Середній надій наразі становить близько 24 л молока на корову. Реалізують молоко через кооператив СОК "Нова Надія».
«Я не женуся за надоями у 40 літрів. Мені не потрібна корова, яка “видасть максимум”, а потім виснажиться. Для мене важливо, щоб тварина була здорова і давала молоко не один рік. Краще стабільна продуктивність у довгостроковій перспективі, ніж короткий результат і вибракування», - говорить жінка.
Пані Яна планує здобути ветеринарну освіту та збудувати новий корівник після війни, адже нині тварини утримуються у двох дворах.
«Ті, хто працює з коровами зараз — справжні фанати своєї справи. Це важко і дорого, тому дуже важлива підтримка — і моральна, і на державному рівні. Але розраховувати варто насамперед на себе. Залишилось тільки дочекатись перемоги. А перемога обов'язково буде за нами», — наголошує фермерка.
Історія Яни Гребельної — про наполегливість, відповідальність і справжню відданість своїй справі, яка тримається не лише на ресурсах, а й на силі характеру української жінки.
Консультаційний центр АВМ
