В Угорщині зафіксовано перший за останні 10 років спалах блутангу. В Україні випадків цієї хвороби ніколи не реєстрували, проте важливо залишатися поінформованими.

Ветдепартамент Консультаційного центру АВМ (КЦ АВМ) наголошує на важливості заходів біобезпеки для захисту тварин. 

Що наразі відомо про випадок у Європі? За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH), спалах блутангу зафіксовано у повіті Шомодь на південному заході Угорщини. Хворобу підтверджено у 15 голів великої рогатої худоби в стаді чисельністю 303 тварини. Інформацію надала угорська влада.

У зв’язку із цим 17 вересня Південне МГУ Держпродспоживслужби на державному кордоні повідомило про тимчасові обмеження на ввезення з Угорщини тварин та генетичного матеріалу, сприйнятливих до вірусу блутангу.

Блутанг (blue tongue disease «синій язик») — це гостре вірусне захворювання жуйних тварин, яке передається комахами (москітами роду Culicoides). Найбільш чутливими до хвороби є вівці, кози, велика рогата худоба та дикі жуйні. Хвороба не становить небезпеки для людей.

Про клінічні ознака та перебіг наголошує Валерій Лотоцький, директор КЦ АВМ та ЦВО.

Інкубаційний період вірусу блутангу триває від 5 до 20 днів. Хвороба може проходити непомітно або у важкій формі, іноді призводячи до смерті тварини. У ВРХ можливі:

  • Лихоманка – температура до 40–41 °C, апатія, втрата апетиту, слабкість.
  • Запалення язика та ротової порожнини – почервоніння/посиніння язика, набряки, виразки, утруднення прийому корму, посилене слиновиділення.
  • Виразки на слизових – ясна, губи, внутрішня сторона щік; болючість під час жування.
  • Проблеми з репродукцією – аборти, слабкі телята, безплідність у самок.
  • Загибель телят – новонароджені часто не виживають, що впливає на продуктивність стада.

Летальність може досягати 90–100% у важких випадках. Тварина, яка одужує часто втрачає шерсть під час реабілітації.

Блутанг не лікується, тому для мінімізації ризику занесення вірусу найважливішими є профілактичні заходи.

  • знищення стаціонарних ареалів комах,
  • профілактична десінсекція (об’єктів, де утримуються тварини)
  • клінічний огляд після випасу,
  • обробка тварин для захисту від комах (засобами, що дозволені в Україні).

Для отримання детальної інформації пропонуємо ознайомитись на сайті Держпродспоживслужби із інфографікою.

Або звернутися до офіційного документу «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з блутангом (катаральною лихоманкою овець)» від 03.12.2020  № 2533.

Наголошуємо, у разі підозри негайно повідомте територіальний орган Держпродспоживслужби або ветеринарну лікарню. 

Консультаційний центр АВМ