Підстилка з переробленого гною (RMS) дедалі частіше використовується на молочних фермах як спосіб повторного використання власних ресурсів і зменшення витрат. Водночас її переваги не варто оцінювати окремо від потенційних ризиків для здоров’я вимені. Безпечність RMS залежить від технології обробки, рівня сухості, бактеріального навантаження та щоденного менеджменту стійл.
Матеріал підготовлено на основі публікації Andrea Bedford «Managing Mastitis Risk in Recycled Manure Bedding Systems». Практичними аспектами використання RMS ділиться Олександр Назарко, гендиректор GAF.
Чому підстилка важлива для здоров'я вимені?
Корова проводить у лежачому положенні близько 12–14 годин на добу. Тому підстилка є однією з основних поверхонь, із якими контактують соски та шкіра вимені.
Чим вищий рівень бактеріального забруднення підстилки, тим більшим може бути ризик контакту сосків із потенційними збудниками маститу. Особливе занепокоєння викликають коліформні бактерії, Klebsiella, стрептококи та інші мікроорганізми навколишнього середовища.
Для переробленого гною це питання особливо актуальне, оскільки матеріал має органічну основу і за недостатньої сухості може підтримувати ріст бактерій.
Чи однаково безпечні різні способи обробки?
Ні. Спосіб обробки переробленого гною може суттєво впливати на його бактеріальне навантаження та потенційний ризик для здоров’я вимені.
У дослідженні, проведеному на 27 молочних фермах Міннесоти та Вісконсину, порівнювали різні системи підготовки твердих частинок переробленого гною для використання як підстилки:
Результати показали, що анаеробне зброджування саме по собі зменшувало кількість окремих патогенів, однак не забезпечувало їх повного усунення — мікроорганізми все ще виявлялися у готовій підстилці. Водночас поєднання зброджування з додатковим етапом обробки — сушінням або компостуванням — забезпечувало найбільш суттєве зниження кількості мікроорганізмів, пов’язаних із маститом.
Вологість — один із ключових факторів
Навіть добре оброблений матеріал може стати проблемним, якщо він надто вологий. Для готової підстилки з переробленого гною дослідники рекомендують орієнтуватися на вміст сухої речовини приблизно 35–50%. Матеріал із меншою часткою сухої речовини має вищий ризик бактеріального росту.
Тому оцінювати якість підстилки лише візуально недостатньо. Важливо контролювати її фізичні характеристики та, за потреби, проводити лабораторний аналіз бактеріального навантаження.
Обробили — але на цьому контроль не закінчується
Ще один важливий момент — те, що відбувається з підстилкою після обробки.
Навіть якщо матеріал вийшов із системи з низьким бактеріальним навантаженням, він може повторно забруднюватися під час зберігання та використання в корівнику.
Тому значення мають:
Інакше кажучи, обробка знижує початкове бактеріальне навантаження, але подальше управління визначає, наскільки довго ця перевага зберігатиметься.
«Підстилка з переробленого гною — хороший приклад технології, яку не можна оцінювати лише за принципом “дешево чи дорого”. Тут важливо враховувати три речі: комфорт корови, здоров’я вимені та економіку виробництва молока», — зазначає Олександр Назарко, гендиректор GAF.
За його словами, правильно підготовлена RMS може бути комфортним матеріалом для корів: м’яка підстилка сприяє зручному відпочинку, збільшує час лежання та зменшує навантаження на суглоби. Водночас комфорт не гарантує безпечності.
«RMS — це органічний матеріал, тому необхідно контролювати його сухість, бактеріальне навантаження, умови зберігання та щоденний менеджмент стійл. Важливо оцінювати не лише те, яким матеріал виходить із системи обробки, а й те, яким він стає через 12, 24 і 48 годин у стійлі. Саме тут проходить межа між технологією та менеджментом», - зауважує він.
Окремо експерт наголошує на необхідності правильно рахувати економіку RMS. До витрат варто включати не лише сепарацію та підготовку матеріалу, а й сушіння або компостування, енергію, обладнання, амортизацію, робочу силу, логістику та лабораторний контроль. Важливо враховувати й потенційні втрати, пов’язані з маститами, підвищеним SCC, вибракуванням молока, лікуванням та передчасним вибуттям корів.
Олександр Назарко підсумовує: «RMS може бути ефективною циркулярною технологією для великої професійної ферми. Але така система повинна працювати за чітким протоколом, а не “на око”. Я б контролював суху речовину, температуру та умови зберігання, бактеріальне навантаження свіжого й використаного матеріалу, чистоту стійл, забрудненість корів, SCC, нові випадки клінічного маститу та структуру збудників».
Отже, найкраща підстилка — не обов’язково найдешевша за тонну. Її ефективність визначається поєднанням комфорту для корови, безпеки для вимені та реальної собівартості виробництва молока. RMS може бути доцільним рішенням, якщо ферма має можливість забезпечити належну обробку, контроль і щоденний менеджмент матеріалу.
Матеріал підготовлено на основі публікації Andrea Bedford «Managing Mastitis Risk in Recycled Manure Bedding Systems» (Bovine Veterinarian, 1 September 2026), Dairy Herd.
18.09.2026
