У СТОВ «Вітчизна» на Полтавщині після встановлення SenseHub змінили підхід до відтворення стада — повністю відмовилися від схем синхронізації та почали працювати за сигналами активності корів. Це допомогло скоротити витрати й точніше визначати час для осіменіння. Про перші результати роботи із системою розповідає директорка господарства Вікторія Березенко.
На фермі утримують близько 800 голів ВРХ, з них 360 дійних корів, із середньою продуктивністю 27 кг молока на корову. Раніше основні процеси роботи зі стадом контролювали власними силами, а впровадження нових цифрових технологій відкладали. Новий етап у роботі господарства розпочався у липні 2026 року — тоді СТОВ «Вітчизна» отримало систему моніторингу активності ВРХ SenseHub із датчиками cSense Flex Tag Complete TB.
Це стало можливим завдяки напряму «Створення регіональної мережі навчально-сервісних центрів цифрового управління стадом на базі аграрних навчальних закладів України». Проєкт реалізується в межах програми «Підтримка виробництва молока з доданою вартістю сімейними господарствами, розвиток агроскаутингу у тваринництві» Консультаційним центром АВМ за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО.
«Система нам дуже допомагає в роботі. Якби не участь у Програмі АГРО, ми б ще не скоро наважилися на таку технологію, адже для нашого господарства це була б значна інвестиція. Дякуємо КЦ АВМ за підтримку під час впровадження нового для нас рішення», - розповідає Вікторія Березенко.
До встановлення SenseHub у господарстві працювали переважно за схемами синхронізації. Для першого осіменіння застосовували подвійний «Овсинх», орієнтуючись на 70–80-й день після отелення. Далі рішення приймали за результатами УЗД: якщо корова не була тільною, залежно від ситуації застосовували повторну схему, лікування або чекали на природну охоту. Такий підхід вимагав не лише часу техніка ШО, а й використання гормональних препаратів. У середньому витрати на схеми становили близько 650 грн на корову, включно з препаратами та додатковими вітамінами.
Після встановлення SenseHub на СТОВ «Вітчизна» повністю відмовились від схем синхронізації. Тепер із 55-го дня після отелення корів не ставлять автоматично на схему, а чекають на сигнал системи про охоту. SenseHub відстежує зміни активності тварини, а технік отримує інформацію про необхідність осіменіння та працює вже з конкретною коровою у потрібний момент.
Це змінило і щоденну організацію роботи, ділиться директорка СТОВ «Вітчизни»: «Раніше ми орієнтувалися на графік роботи техніка. Зараз — ми орієнтуємося на тварину. Коли корова приходить в охоту, то система це показує і технік працює з нею саме в цей момент».
Перші результати роботи із SenseHub перевірили за допомогою УЗД. Із 21 корови, яка підлягала осіменінню, тільність підтвердили у 7 тварин. Pregnancy Rate (PR) становить 33%, тоді як у корів без датчиків цей показник — близько 15%.
У господарстві також відзначають позитивний вплив цифрового моніторингу на контроль здоров’я корів. За словами директора СТОВ «Вітчизна», після встановлення SenseHub проблем із кетозами та метритами не виникає, адже зміни у стані тварин вдається виявляти на ранніх етапах. Це дозволяє швидше реагувати та скорочувати витрати на ветеринарні препарати.
Отримані сповіщення вже використовують у щоденній роботі: працівники оглядають тварину, за потреби розпочинають лікування, а надалі відстежують її стан і відновлення.
Водночас система моніторингу працює трохи більше місяця, тому робити остаточні висновки ще зарано. Для об’єктивної оцінки результативності потрібен довший період спостережень.
У СТОВ «Вітчизна» дані SenseHub використовують не лише у виробничій роботі, а й для практичного навчання студентів. Майбутні фахівці отримують можливість працювати з цифровими технологіями та аналізувати реальні дані безпосередньо з виробництва.
Нагадаємо, у межах напрямку КЦ АВМ закупив сім комплектів SenseHub та передав їх аграрним навчальним закладам і їхнім піддослідним господарствам у Полтавській, Сумській та Чернігівській областях.
Ващенко Павло Анатолійович, доктор сільськогосподарських наук, професор Полтавського державного аграрного університету, зауважує: «Технологія чудово себе зарекомендувала. Ми підтримуємо зв’язок із піддослідними господарствами та отримуємо позитивні відгуки. У нас було шестеро активних студентів, які долучалися до роботи на фермі. З вересня приходять нові студенти — близько 50 ветеринарного напрямку та 30 технологічного. Щонайменше 5–6 із них плануємо залучати до роботи на СТОВ «Вітчизна». Дякуємо за практичну базу!».
Для студентів це можливість ще під час навчання побачити, як цифровий моніторинг працює не в теорії, а на реальному стаді та реальних виробничих даних.
Саме такі практичні кейси є основою розвитку «Агроскаутингу в тваринництві» — поєднання сучасних цифрових технологій, реального виробництва та підготовки фахівців. У СТОВ «Вітчизна» планують розширювати застосування системи та встановлювати датчики на більшу кількість тварин. Сподіваємося, що триваліша робота із системою дасть змогу накопичити більше даних і повною мірою оцінити її вплив на ефективність управління стадом.
Консультаційний центр АВМ
