Минулорічна аномальна спека спонукала привернути увагу всієї молочної спільноти до теплового стресу корів ще наприкінці літа під час Національних днів ферми. Вже тоді, за інформацією з господарств, втрати продуктивності становили від 12 до 34%. І вже тоді було зрозуміло, що слід чекати значно більших загальних втрат зокрема й через спад запліднюваності та ріст кульгавості. Наскільки справдились «пророцтва», у скільки оцінюються загальні втрати, а головне — що варто зробити, щоб мінімізувати тепловий стрес і його наслідки в новому сезоні, розповідає консультант-технолог КЦ АВМ Денис Тимченко, спеціально для журналу "Молоко і ферма" №1 (86), лютий 2025. 

Глобальне потепління і хвилі спеки — невідворотний виклик для МТФ

За інформацією європейської служби Copernicus¹, яка відстежує кліматичні зміни, літо 2024-го стало найтеплішим на Землі за всю історію спостережень. У Європі температура була на 1,54 °С вище середніх рівнів за період з 1991-го по 2020 рік. Особливо дошкуляла серпнева спека. Починаючи з 2009-го, кожен серпень був спекотнішим за попередній, а два останні роки вирізняються особливо. Є висока ймовірність, що 2024-ий буде загалом найгарячішим роком за історію спостережень, а попередній рекорд встановлено у 2023-му.

Надзвичайні погодні умови та хвилі спеки спостерігались по всьому світу, температурні рекорди було зафіксовано у низці країн Європи: найспекотніші два літа поспіль у Фінляндії та Швейцарії, літо — в Австрії, серпень — в Іспанії. Дещо прохолодніше було в Британії, Ірландії, Португалії та Норвегії.

Дослідники Copernicus попереджають, що «надзвичайні погодні умови, пов’язані із високими температурами, ставатимуть інтенсивнішими».

В Україні впродовж усього літа Гідрометцентр фіксував рекордні температурні показники практично всюди — в Житомирі, Чернігові, Харкові, Миколаєві та Києві. У липні в багатьох регіонах температура перевищувала 40 °C. При цьому початок осені не приніс відчутного падіння температур.

Якщо звернемось до атласу «Клімат і водні ресурси України»², в якому представлені минулі, сучасні й майбутні (прогнозовані) гідрологічні та метеорологічні показники, а також закономірності їхнього розподілу по території України, то побачимо, що кліматичні зміни — процес досить тривалий, не новий і, на жаль, прогресуючий. Наприклад, якщо порівняти аномалії середньої максимальної температури повітря за місяць за період з 1991 по 2020 рік порівняно з 1961−1990, то помітимо, що деякі регіони країни «потеплішали» на 4 °C (схема 1).

Схема 1.

Аномалія середньої максимальної температури повітря за місяць, 1991−2020 відносно 1961−1990

Джерело: maps.uhmi.org.ua/

На основі RCP-сценаріїв (RCP — репрезентативна траєкторія концентрацій) було побудовано проєкції кліматичних змін до кінця ХХІ століття. Згідно розрахунків, протягом наступних 20 років середньорічна температура зростатиме поступово в усіх регіонах та містах України і збільшиться на 2−2,5 °С за м’яким сценарієм (RCP 4,5; схема 2) та до 5−6 °С — за жорстким (RCP 8.5)³.

Схема 2.

Зміни клімату за RCP 4.5. Потепління за рік впродовж 2020−2040, °С

Джерело: maps.uhmi.org.ua/

Літо-2024 і наслідки теплового стресу

Наведу деякі показники, які не є репрезентативними для всієї України, а лише характеризують загальну ситуацію, яка склалась у господарствах усіх областей, де працює КЦ АВМ:

  • Втрата молочної продуктивності на 12−34% у фізичній вазі (без урахування втрат жирності) у червні 2024-го порівняно з березнем того ж року (і це ще не був пік спеки!).
  • Падіння показника запліднюваності (conception rate) — від 13,2 до 56,9%, з охолодженням та без нього, відповідно (якщо корови не стали тільними, слід очікувати подальші втрати продуктивності).
  • Ріст рівня кульгавості в наступні після теплового стресу 2−3 місяці. Тобто буде гарантована втрата продуктивності і навіть вибуття тварин через кульгавість.

Продовження статті про тепловий стрес: причини, ризики та рішення — у журналі "Молоко і ферма" №1 (86), лютий 2025. 

¹Copernicus («Коперник») — програма постійних спостережень за станом Землі, що керується Європейською комісією у співпраці з державами-членами Європейського Союзу, Європейським космічним агентством, Європейською організацією супутникової метеорології, Європейським центром середньострокових прогнозів погоди, агентством Frontex, Супутниковим центром ЄС та організацією Mercator Océan.

²Атлас «Клімат і водні ресурси України» Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (https://maps.uhmi.org.ua/)

³Зміна клімату та українські міста: прояви та проєкції до кінця ХХІ століття на основі RCP-сценаріїв. Шевченко О., Сніжко С., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, 2019 (http://doi.org/10.17721/1728−2721.2019.75.2).