Вплив комфорту на результативність ферми під час теплового стресу у корів

РЕАКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ НА ТЕПЛОВИЙ СТРЕС

Тепловий стрес визначають як «фізіологічний стан тварини, коли температура її тіла під впливом загального теплового навантаження (внутрішнього виробництва та навколишнього середовища) досягає верхньої межі нормальної її діяльності, що перевищує рівень тепловіддачі та призводить до фізіологічної та поведінкової реакції організму, спрямованої на зменшення рівня негативного впливу» [U. Bernabucci, N. Lacetera, L. H. Baumgard etc. Metabolic and hormonal acclimation to heat stress in domesticated ruminants. Received 2 September 2009; accepted 25 March 2010; first published online 15 May 20]. Простими словами — нагрівання тварини відбувається швидше, ніж віддача її тілом тепла.

Останнє десятиріччя демонструє щорічне збільшення кількості днів на рік з аномально високими температурами. Подібна тенденція, за прогнозами вчених, буде тільки зростати найближчі 60 років. Молочна галузь несе щороку багатомільйонні збитки від негативного впливу теплового стресу на корів.

Для визначення ступеня впливу теплового стресу на корів залежно від температури та вологості оточуючого середовища американські вчені провели дослідження та створили таблицю температурно-вологісного індексу. З досягненням температури у місцях утримання корів понад 19 оС (температурно-вологісний індекс 68 і вище, див. табл. 1) зростає ризик негативного впливу температури та вологості на результати діяльності ферми. Як бачимо з таблиці, вже при температурі 29−30 оС та вологості повітря 60−65% у корів настає тепловий стрес середнього ступеня важкості.



Таблиця 1. Температурно-вологісний індекс для дійних корів


 

Будь-який стрес, у тому числі тепловий, зумовлює певний фізіологічний вплив на тварин, що, в свою чергу, призводить до порушень в діяльності організму корови.

Тепловий стрес зумовлює погіршення балансу рубця та його функціонування, зростання ризику ацидозів, збільшення витрат енергії на підтримку життєдіяльності організму, падіння імунітету та погіршення індексу осіменіння, зростання рівня кульгавості, захворюваності на пневмонію, кількості соматичних клітин в молоці, маститу, смертності серед корів.

Візуальними проявами теплового стресу є: підвищена частота дихання, зменшення споживання корму, падіння продуктивності корів.

Вищеозначені прояви наслідків теплового стресу пов’язані з біологічними процесами всередині організму корови під час його адаптації до екстремальніших умов.

Прямою реакцією організму корови на тепловий стрес є викид гормону стресу — кортизолу, який знижує чутливість клітин до інсуліну та блокує споживання ними глюкози (основного джерела енергії). При цьому за наявності достатньої кількості глюкози в крові клітина «голодує», тобто не має «палива» для повноцінного функціонування. Як наслідок, відбувається порушення роботи органів та систем організму.

Схематично загальну послідовність впливу теплового стресу на продуктивність корів наведено на схемі 1.

Схема 1. Вплив теплового стресу на продуктивність корів

Сухостій і нетелей також потрібно охолоджувати

Недооціненим заходом з погляду запобігання негативного впливу теплового стресу на результативність ферми є охолодження сухостійних корів та нетелей за 2 місяці до отелення, оскільки 80% проблем молочної ферми закладаються саме в цей період. Дослідженнями доведено, що при більш прохолодній температурі телята народжуються з більшою вагою, внаслідок чого ставши коровою матимуть більший пожиттєвий надій. Самі корови, які уникнули впливу теплового стресу під час сухостою, продукують більше молока у наступній лактації, мають нижчий рівень метаболічних хвороб та вибракування після отелення.

Використання розприскувачів та вентиляторів під час сухостійного періоду протягом 10 днів до отелення забезпечує вищу вагу телят при народженні (+2,6 кг) та молочну продуктивність (+3,5 кг) у перші 150 днів наступної лактації порівняно з сухостоєм лише з тіньовими навісами без охолодження.



Як показали дослідження, використання розприскувачів та вентиляторів під час сухостійного періоду протягом 10 днів до отелення забезпечує вищу вагу телят при народженні +2,6 кг, а також +3,5 кг молочної продуктивності у перші 150 днів наступної лактації порівняно з тим сухостоєм, що мав лише тіньові навіси без охолодження [Effects of Heat-Stress on Production in Dairy Cattle. J.W. West.]. Якщо кількісно порахувати втрати молока від відсутності охолодження сухостійних корів, то вони становитимуть щонайменше 700 літрів на 1 корову за всю лактацію, що при поточних цінах на молоко становить 224 дол. за лактацію.

 

Втрати молочної продуктивності

Адаптивна реакція корів на підвищені температури навколишнього середовища проявляється у надмірному стоянні. Під час лежання організм корови розігрівається, а це спонукає корову більше стояти для кращого охолодження, забезпечуючи більшу площу теплового обміну. Підвищення температури тіла корови на 1оС під час лежання вимагає вдвічі більше часу стояння для її охолодження на 1оС (за умови відсутності механічної вентиляції).

Надмірне стояння відбувається, в першу чергу, за рахунок зменшення часу лежання. Синтез 1 л молока потребує проходження через вим’я 500 л крові. Під час лежання на 30% покращується кровотік через вим’я, що підвищує продуктивність. В результаті цього кожна додаткова година лежання понад 9 годин дозволяє отримати на 0,9−1,6 л молока більше за рахунок підвищеної циркуляції крові через вим’я, істотно підвищуючи рівень конверсії корму.

В умовах середньої полоси України під час теплового стресу температурно-вологісний індекс переважно коливається в межах 72−79 одиниць, що відповідає 25 оС та 50% вологості. При такому впливі протягом 9 годин за добу втрати молока становитимуть 2,7 кг [https://lallemandanimalnutrition.com/en/new-zealand/whats-new/heat-stress-an-underestimated-issue-for-dairy-cows/]. Орієнтовні обсяги недоотриманого молока на одну корову становлять щонайменше 195 літрів, або 62 дол. на корову за сезон.
 

Втрати відтворення

Окрім продуктивності тепловий стрес має безпосередній вплив на відтворення корів. При падінні коефіцієнта тільності на 1% ферма втрачає 15 дол. чистого прибутку з кожної корови впродовж року. А при падінні щонайменше на 5% недоотриманий прибуток становить 75 дол. на корову на рік.

Втрати через кульгавість

Наслідки надмірного стояння проявляються у вигляді спалаху кульгавості через 2 місяці після теплового стресу. Втрати через кульгавість по кожному випадку становлять [https://medcraveonline.com/JDVAR/economic-cost-of-lameness-in-dairy-cattle-herds.html#table3]:

• внаслідок падіння молока — від 36 до 143,7 євро;
• від збільшення міжотільного періоду — від 16 до 25,9 євро;
• внаслідок витрат на лікування — від 6,4 до 12,0 євро;
• внаслідок додаткових витрат на оплату праці — до 17,0 євро;
• внаслідок завчасного вибракування — від 45,0 до 126,1 євро;

внаслідок зменшення живої ваги — 1,0 до 17,9 євро.

Таким чином, сумарні втрати від кожного випадку кульгавості можуть становити від 127,0 до 320,2 євро.

Частина корів, які потрапили під дію теплового стресу під час сухостою та роздою, не досягають планової продуктивності та вимагають додаткових витрат на лікування наслідків метаболічних хвороб після отелення й осіменіння. Внаслідок цього такі тварини є нерентабельними, підлягають передчасному вибракуванню, що тягне за собою додаткові витрати на ремонт стада.

ЗАХОДИ ІЗ ЗНИЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ

Вода

Під час теплового стресу зростають вимоги до забезпеченості тварин водою, серед яких слід зазначити наступні:

1. Вільний доступ до свіжої, чистої, якісної води температурою 10−20оС.
2. Захист напувалок тіньовими навісами.
3. Розташування напувалок ближче 15 м до місця годівлі та з відстанню між ними не менше 3,7 м одна від одної.
4. Облаштування додаткових напувалок при виході з доїльної зали.
5. Наявність достатньої кількості точок напування: на кожні 20 корів в групі одна напувалка, але не менше двох на одну групу.
6. Можливість одночасного доступу до води 10% корів і більше.
7. Фронт напування повинен становити щонайменше 9 см на одну корову.
8. Продуктивність для напувалок об'ємом 200−300 л повинна бути більше 10 л на хвилину, для напувалок об'ємом до 100 л — більше 20 л на хвилину.

Для індивідуальних напувалок продуктивність — 12−16 л на хвилину.

Напувалки періодично потребують перевірки на продуктивність (на початку та всередині періоду високих температур).

Годівля

Під час теплового стресу критично важливо покращити управління годівлею. До основних заходів належать:

1. Роздача свіжого корму мінімум два рази на добу у прохолодніші періоди.
2. Забезпечення достатнього фронту годівлі.
3. Гладке покриття кормового столу.
4. Захист кормових столів тіньовими навісами
5. Адаптація раціонів під час теплового стресу.
6. Відсутність вторинної ферментації кормів.
7. Ретельне та своєчасне прибирання залишків корму з годівниць.
   
   Захист від прямих сонячних променів

Критично важливим є захист тварин від прямих сонячних променів у місцях годівлі та відпочинку. Для цього слід забезпечити:

1. Площу під накриттям 3,5−4,5 м2 на 1 голову.
2. Висоту бічного відкритого простору навісу 4,3 м та більше.

Слід звернути окрему увагу на недопущення потрапляння прямих сонячних променів на тулуб корів у корівниках.

Скупчення корів

Скупчення є природньою реакцією корів на тепловий стрес. Для запобігання цього явища необхідно забезпечити:

1. Рівномірну температуру в середині корівника.
2. Захист корів від мух.
3. Рівномірне освітлення у корівнику.
4. Непрозору фронтальну частину корівника.
5. Теплоізоляцію даху корівника.
6. Достатню площу у накопичувачі доїльної зали (щонайменше 1,9 м2 на 1 корову).

Вентиляція та охолодження

Ефективним заходом із зниження негативного впливу теплового стресу є належна вентиляція та охолодження корів, метою яких є забезпечення відповідної кратності заміни повітря у місцях утримання тварин та недопущення їх перегрівання.

Вимоги до вентиляції у корівнику:

1. Норматив кратності повної заміни повітря у корівнику становить 10 разів узимку та 40−60 разів влітку залежно від системи вентиляції та температури повітря.
2. Швидкість руху повітря в зоні мікроклімату корів повинна становити 2−3 м/сек.
3. По можливості забезпечити нічне охолодження (не менше 6 год. при температурі менше 19 оС).

Вимоги до охолодження великою краплею (у накопичувачах доїльної зали та у місцях годівлі корів):

1. Активація при досягненні температури 21оС.
2. Рівномірне розприскування.
3. Продуктивність розпилювачів 3,8 л води на 13,9 м2/хв.
4. Цикл розприскування та обдуву корів вентиляторами — 1 хвилина/5 хвилин або 2 хвилини/10 хвилин.
5. Висота розміщення форсунок 2,7 м.
   

   ---

   Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни
   
    

   ---

   ! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org