Владислав і Катерина Скрильники — фермерська родина із села Бутенки Полтавської області, яка з 2016 року займається молочним скотарством. Вони з нуля у 2016 році створили фермерське господарство «Володар-С» — сімейну справу, побудовану на наполегливості та любові до тварин. Сьогодні у господарстві утримують близько 30 корів голштинської, джерсейської та української червоно-рябої порід. Родина розвиває не лише виробництво молока, а й крафтову переробку — власну сироварню.
Ведення молочного тваринництва для них — справа життя. Водночас шлях розвитку був непростим: брак людей і фахівців, високі витрати та слабка підтримка малого бізнесу з боку держави. Ці виклики стали ще більш відчутними у період війни та спонукали родину шукати знання й практичні інструменти, щоб господарство залишалося рентабельним. Із грудня 2024 року такою опорою для них став проєкт «Підтримка виробництва молока з доданою вартістю сімейними господарствами», який реалізує Консультаційний центр АВМ (КЦ АВМ) за підтримки американського народу, наданій через Програму АГРО.
Одна з найбільших проблем для господарств сьогодні — відсутність ветеринарної та консультативної підтримки безпосередньо на місцях. Молоде покоління все рідше обирає ці професії, що створює гострий дефіцит фахівців у сільській місцевості та вимагає системних рішень і державного заохочення.
Саме тому співпраця в межах профільного проєкту з ветеринарами та технологами Консультаційного центру АВМ стала критично важливою. Вона забезпечила чіткі алгоритми дій, професійний супровід і системний підхід до догляду за тваринами, що дозволяє господарству стабільно працювати навіть за умов браку кадрів.
«Під час одного з виїздів ветлікаря КЦ АВМ Дмитра було проведено ультразвукову діагностику племінних корів голштинської породи, які були придбані для оновлення стада. Обстеження дозволило виявити причини відсутності тільності, що раніше залишалися непоміченими. Після призначеного лікування вже отримано позитивні результати — корови затільнилися, і господарство очікує на поповнення поголів’я», — розповідає Владислав.
Катерина протягом років роботи господарства змушена була опановувати базові ветеринарні навички — від внутрішньовенних ін’єкцій до догляду за коровами. Цей досвід став для родини важливим уроком самостійності та відповідальності за здоров’я тварин.
«Я навчилася робити ін’єкції, приймати пологи, проводити базові ветеринарні маніпуляції та стежити за станом тварин», — ділиться Катерина.
При цьому багато моментів вимагали додаткового навчання та практичних підказок. Саме тоді на допомогу прийшла команда фахівців КЦ АВМ, яка пояснила й показала на практиці, як діяти у складних ситуаціях:
Перші години після розтелу — критичні для будь-якої корови. У цей час часто виникають ацидоз, кетоз або навіть парез, коли тварина втрачає рухливість через набряк.
«Команда КЦ АВМ навчила, як діяти при парезі та інших критичних станах. Корова лікується з перших годин коли настає парез, був випадок що корову лікували два тижні і вона встала», — наголошує фермерка.
Фермери утримують стадо корів на вільному вигулі. Завдяки роботі спеціалістів на господарстві навчилися групувати тварин, хворих — відділяють для окремої годівлі. Це дозволяє забезпечити їх необхідним раціоном та спрощує догляд.
«Консультанти буквально врятували нас. Завдяки правильній годівлі та аналізу молока на ацидоз ми чітко зрозуміли, як має виглядати раціон у відсотках. Після цього підкоригували склад кормів — і це одразу дало результат. У підсумку почали витрачати значно менше ресурсів і змогли зекономити близько 30% на роботі кормозмішувача», - розповідає Катерина.
Ще одним важливим інструментом для подружжя Скрильників стали вебінари від провідних експертів КЦ АВМ у межах проєкту. Зокрема, на заходах розглядали питання годівлі та утримання корів у зимовий період, підготовки тварин до стійлового утримання та пасовищ — до наступного сезону. Як кажуть самі фермери, інформацію потрібно не лише почути, а й перечитати й знову почути, адже вона має властивість плутатися і забуватися.
Фермери з болем говорять про тенденцію, яку спостерігають у своїй громаді: люди дедалі рідше беруться утримувати худобу. У великому селі залишилася лише одна череда — від чотирьох господарів.
«Це дорого, це важка щоденна праця і, на жаль, сьогодні це вже не популярно», — кажуть фермери. Та попри виклики та ризики, родина Скрильників зробила вибір на користь тваринництва, з професійним та системним підходом. Сьогодні фермерське господарство «Володар-С» — це повноцінне виробництво з офіційно працевлаштованою командою з семи найманих працівників. Тут утримують корів різних порід — голштинської, джерсейської та української червоно-рябої, адже, за словами фермерів, «кожна корова дає різне молоко».
Голштини забезпечують вищі надої, але з нижчою жирністю, тоді як джерсеї поступаються в літражі, зате стабільно дають молоко з вищим вмістом жиру.
«Важливо рахувати не пікові надої, а весь період лактації, — пояснюють у господарстві, - за прив’язного утримання первістки українських порід дають у середньому близько 18 л молока, голштини — 25–27 л, але й потребують значно більших витрат на корм».
Усе молоко проходить аналізи. Господарство має відкритий КВЕД на продаж сирого молока з місця виробництва, значну частину якого забирають безпосередньо з ферми в охолодженому вигляді. Із 2022 року родина також розвиває власну крафтову сироварню — саме сюди спрямовується частина молока.
Від початку співпраці з консультантами КЦ АВМ якість молока значно покращилася: рівень соматичних клітин знизився з понад 500 тис. до 180 тис., що свідчить про ефективність впроваджених заходів та хороший стан здоров’я стада.
Окрім виробництва, господарство поступово стало точкою сільського туризму: містяни приїжджають побачити корів, процес доїння та сироварню. Продукцію реалізують переважно під замовлення — формат власного магазину виявився нерентабельним.
У 2022 році, як багатодітна родина, Скрильники мали можливість виїхати з України. Проте вони свідомо залишилися — через господарство, через корів, які стали не лише джерелом роботи, а й відповідальністю та опорою. Саме тоді родина зробила ставку на крафтову переробку, усвідомлюючи її значення для продовольчої безпеки громади.
Це рішення має глибоке родинне коріння. Бабуся Катерини пережила Голодомор 1933–1936 років разом із шістьма дітьми — усі вони вижили завдяки корові, яку родина змушена була переховувати в лісосмугах. Саме ця пам’ять сформувала розуміння: корова — це не лише господарство, а питання виживання.
Ніхто не міг уявити, що Україна знову опиниться у часах великого випробування — війни. Та сьогодні цей історичний досвід надає сили залишатися, працювати і зберігати те, що справді має цінність.
Залишається вірити, що корови в Україні будуть не лише символом виживання, а й стабільною, прибутковою справою у вільній та незалежній державі.
Команда Консультаційного центру АВМ щиро дякує родині Скрильників за їхню принципову позицію, довіру та спільну роботу й сподівається, що надана підтримка стала міцною основою для подальшого розвитку сімейного фермерства.
Прес-служба Консультаційного центру АВМ
