У журналі «Молоко і ферма» № 1/2024 було опубліковано статтю «Нові рекомендації з годівлі: для нутрієнтів не визначено потребу», в основі якої оригінальна стаття «Not all nutrients have requirements». Там йдеться про оновлені рекомендації з годівлі молочних корів США (Dairy NRC 2021/NASEM 2021), які включають потреби корів в основних мінералах і мікроелементах. Однак в них не визначено норми йоду, марганцю, селену та вітамінів A, D і E — замість конкретних значень говориться про достатнє споживання. Професор Університету штату Огайо Біл Вайс пояснює причини і підходи до згодовування цих поживних речовин.

Стаття зацікавила Артема Арутюнова,  консультанта КЦ АВМ. Він роз’яснює основні положення. 

— Вітамін Е і його основні характеристики, які впливають на здоров’я корів.

Особливу увагу хочеться приділити використанню вітаміну Е у годівлі ВРХ, який разом з вітамінами D і A вважають життєво необхідним для нормального функціонування організму корів. Вітамін Е бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, окисно-відновних реакціях, що протікають у різних органах та тканинах організму тварин; являється оксидантом, так як захищає клітинні мембрани від негативних процесів окислення, діє як стабілізатор в обміні ненасичених жирних кислот, а також приймає безпосередню  участь у підтримці імунних та відтворювальних функцій корів.

Потреба у вітаміні Е у високопродуктивних корів не задовольняється кормами, його потрібно вводити додатково. Критично низький рівень вітаміну Е в крові корів спостерігається в період сухостою і на початку лактації. Цей вітамін впливає на зменшення КСК, знижує випадки виникнення маститу та підтримує захисний механізм організму. Комбінація вітаміну Е і бета-каротину запобігає затримці посліду у корів.

— Біотин, холін і хром — чи можливо керувати цими елементами у раціоні і який їхній вплив на загальний стан корів?

Головна функція вітамінів групи B — діяти в ролі кофакторів для ферментів, які беруть участь у метаболізмі амінокислот, енергії, жирних і нуклеїнових кислот. Багато з цих ферментів безпосередньо беруть участь у виробництві молока і його компонентів. Тому в міру збільшення продуктивності потреба в них зростає.

Біотин в годівлі ВРХ позитивно впливає на відтворення і продуктивність. Ефект проявляється в поліпшенні фізичного стану суглобів. При захворюванні суглобів корови неохоче пересуваються, не споживають корми, знижується рівень енергії, при цьому погіршується відтворення. Ці проблеми зникають при постійному згодовуванні біотину. При чому, його рекомендується згодовувати в захищеному вигляді, щоб уникнути отруєння мікроорганізмів.

Більшість досліджень щодо додатково введеного біотину стосувалися його впливу на здоров’я копитного рогу молочних корів, тому ефект збільшення продуктивності молока помітили випадково. (Bergsten et al., 1999; Fitzgerald et al., 2000; Midla et al., 1998).

Для визначення ефекту підвищення продуктивності молока під час додаткового введення біотину було проведено дослід на молочних коровах, яким задавали біотин за 14 днів до отелення та перших 100 днів лактації.

Контрольна група не отримувала добавку біотину, друга група отримувала додатково біотин у дозі 10 мг/добу, третя група – 20 мг/добу біотину.

Ефект додаткового введення біотину оцінювали за показниками продуктивності молока.

Показники продуктивності молочних корів у ранню лактацію в залежності від дози введення добавки біотину

Додаткове введення біотину у формі добавки не вплинуло суттєво на якісні показники молока, проте спостерігалося його збільшення прямо залежно від збільшення дози біотину. Підвищена продуктивність молока стабільно зберігалася протягом усього періоду задавання добавки біотину.

Дослід також показав, що підвищення продуктивності молока реєструвалося виключно у фазі ранньої лактації у високопродуктивних корів (понад 10 000 л молока/лактацію), що отримували добавку біотину у дозі 20 мг/добу.

Корови, що мали нижчу продуктивність молока (20 кг/добу) не реагували на додаткове введення біотину.

Холін є однією з найважливіших поживних речовин, необхідних для функціонування організму. Оскільки він не синтезується в достатній кількості ендогенно, то має бути поставлений з кормом.

Подібно до багатьох поживних речовин, важливість холіну вперше встановили дослідники, що працюють із нежуйними тваринами, в тому числі свинями та птицею. На сьогодні доведено позитивну роль холіну в транзитний період для молочної худоби, тому що в неї відзначається  класичний симптом дефіциту холіну (жирна печінка) і тому, що жуйні тварини мають великий ступінь розщеплення холіну в рубці.

Коли жир мобілізується з жирової тканини (рисунок 1), початкова структура тригліцеридів розбивається на гліцерин і жирні кислоти, або неетерифіковані жирні кислоти (NEFA). NEFA транспортуються через кров до печінки, де вони метаболізуються далі.

На першому шляху NEFA окислюються в мітохондріях клітин печінки. Цей процес окислення створює енергію для клітин печінки. Здатність печінки до повного окислення NEFA обмежена. Якщо окислення не є повним, утворюються кетони (наприклад, бета-гідроксибутират або BHBA), які з'являться в крові.

Другим можливим шляхом для NEFA в печінці є реетерифікація до тригліцеридів. Повторно естерифіковані тригліцериди знову можуть транспортуватися з печінки в кров. Для транспортування у водному середовищі крові ці тригліцериди повинні бути упаковані в ліпопротеїни дуже низької щільності (VLDL).

Коли постачання NEFA до печінки та утворення тригліцеридів є високим, синтез VLDL може бути обмежений. У цьому випадку тригліцериди не можуть виводиться, але залишаються в печінці у жирі печінки. Накопичення жиру в печінці призводить до жирової хвороби печінки та порушення функції печінки.

Рисунок 1

Використання захищеного хлориду холіну є відмінним способом підтримки функції печінки у перехідної молочної корови. Під час ранньої лактації холін, здається, є обмежуючою поживною речовиною для високого виробництва молока, а доповнення холіну хлориду рубця допомагає максимізувати вироблення молока в молочних продуктах. Кілька досліджень показують підвищення надоїв молока, з приблизно 7% збільшенням виробництва молока.

Як пояснюється важлива роль холіну у формуванні VLDL, також показано, що захищений хлорид холіну допомагає уникнути синдрому жирової печінки. Особливо у корів "ризику" (жирних корів, що готуються до пологів), додатковий холін корисний з точки зору підтримки жирового обміну та заохочення транспортування тригліцеридів з печінки.

Вимоги до холіну для молочних продуктів не встановлені (NRC, 2001), але корови з високим рівнем виробництва виділяють від 3 до 5 г/добу холіну з молоком. Схоже, що для отримання значних результатів необхідна мінімальна щоденна добавка 10 г біодоступного хлориду холіну. У кількох дослідженнях використовуються дози 15 г, і тому слід рекомендувати цю кількість хлориду холіну.

Особливо рекомендується доповнювати хлорид холіну під час перехідної фази. Рекомендується починати приблизно з трьох тижнів до передбачуваної дати отелення і доповнювати корів до трьох-шести тижнів після отелення. Якщо стада відчувають проблеми пізніше під час лактації, слід розглянути більш тривалий запас (наприклад, перші 90 днів лактації).

Добавки хрому для молочної великої рогатої худоби призводять до кращого утримання, росту, розмноження та імунітету тварин. Тепловий стрес  має несприятливий вплив на організм: він зменшує масу тіла, ефективність харчування, споживання корму, якість туші та засвоюваність поживних речовин. Хром покращує дію інсуліну та метаболізму поживних речовин (ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та вуглеводів) шляхом активації ферментів, пов'язаних з такими шляхами. Результати досліджень Cr, доданих до раціону з концентраціями 0,05 мг Cr/кг Cr-метіоніну, призвели до підвищення ефективності корму та споживання DM коровами та молочними телятами Голштина, які зазнали впливу високих температур навколишнього середовища. 

Висновки.

Коли ми плануємо та розраховуємо раціон більше всього звертаємо увагу на продуктивність та якісні показники молока, але коли продуктивність корів > 35 кг — необхідно звертати увагу на здоров’я та відтворення стада упродовж всього міжотельного періоду. Високопродуктивна тварина більш уразлива до інфекцій, утримання, температурних стресів та інше. Тому для таких груп тварин необхідно робити тонкі налаштування у раціонах та вводити за допомогою добавок (мінерально вітамінних преміксів) ті чи інші комплементи які покращать ситуацію по здоров’ю, відтворенню та тепловому стресу.  

З оригіналом статті «Нові рекомендації з годівлі: для нутрієнтів не визначено потребу» можна ознайомитись у журналі «Молоко і ферма» (№1 (80), лютий 2024).

Нагадуємо, команда КЦ АВМ реалізує проект Технологічний супровід, щоб ознайомитись перейдіть за посиланням. 

Контакти: тел. +38 (093) 608 71 87 , ел. пошта zyateva@avm-ua.org. 

Консультаційний центр Асоціації виробників молока