У січні–травні 2024 року лікарі Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО) в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality Food Trade Program, QFTP) відвідали 36 господарств і відібрали 180 зразків ексудату хворих клінічним маститом корів, щоб провести бактеріологічні дослідження в лабораторії Uman Labs. Підприємства розташовуються у дев’яти областях України та сукупно утримують понад 10 тис. дійних корів. Результатами досліджень ділиться директор з розвитку КЦ АВМ Валерій Лотоцький.

Мастит є одним із найбільш поширених захворювань корів. За даними американських дослідників, збитки від нього більші, аніж від усіх інших незаразних захворювань корів разом узятих. Запалення молочної залози має багато причин, проте у 95% випадків безпосередньою причиною є мікроорганізми, які потрапляють до молочної залози.

За результатами наших попередніх досліджень, лише 23,1% відвіданих господарств регулярно проводять бактеріологічне дослідження молока від хворих на мастит корів. Без розуміння етіології (причин) захворювання не можливо розробити план профілактики та ефективні схеми лікування.

З огляду на вищезазначене метою цих досліджень було визначити поширеність основних збудників маститу серед корів малих та середніх господарств Волинської, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Хмельницької та Черкаської областей.

Матеріали і методи: впродовж січня–травня лікарі Центру ветеринарного обслуговування відвідали 36 господарств, що утримують 10217 голів дійного поголів’я, відібрали 180 зразків ексудату від корів, хворих клінічним маститом, та провели бактеріологічні дослідження в лабораторії Uman Labs.

За їхніми результатами встановлено, що мастит у корів досліджуваних господарств був спричинений як грамнегативними, так і грампозитивними бактеріями. В 65% відібраних зразків було виявлено грамнегативну мікрофлору. Найбільше поширення в господарствах мали Klebsiella spp. — 18% та E. сoli — 18% (діаграма 1).

Серед грампозитивних збудників, що спричиняли клінічні мастити у корів, найпоширенішими були Staphylococcus epidermidis (24%), Staphylococcus aureus (18%) та Streptococcus agalactiae (16%) (діаграма 2).

Варто також відзначити, що в господарствах часто циркулюють одночасно декілька збудників (діаграми 1–2).

Існує чітка залежність частоти виділення збудників маститу від практик роботи в господарствах. Так, грампозитивні збудники частіше виявляли на фермах, що не відділяють в окремі секції хворих корів та не використовують одноразові рукавички під час доїння (34% та 46% відвіданих господарств, відповідно), що сприяє передачі збудників від тварини до тварини під час доїння. Це зумовлено тим, що резервуаром вказаних бактерій є хворі клінічним та субклінічним маститом тварини, а зараження відбувається переважно під час доїння через доїльне обладнання, руки доярів та багаторазові серветки за неправильного використання.

Грамнегативні збудники належать до екологічних, тобто походять з навколишнього середовища. Зараження в основному відбувається між доїнням. Збудники в більшості випадків не передаються від тварини до тварини. Важливою умовою є природна стійкість організму, тому тварин слід забезпечувати збалансованою повноцінною годівлею, комфортними умовами утримання та мінімізувати стреси.

Сприяючими факторами для зараження є недотримання гігієни в місцях лежання корів, на прогонах, надмірне скупчення тварин, контамінація води.

Пропонуємо кілька простих порад для зменшення ризику виникнення маститу, зумовленого бактеріями з навколишнього середовища.

Оскільки першим бар’єром для проникнення збудників із довкілля є сфінктер дійки, періодично контролюйте його стан. Адже він впливає на ризик виникнення захворювання. Якщо рівень гіперкератозу за бальною шкалою становить 3–4 та перевищує 10% у стаді, зверніть увагу на дотримання протоколу доїння, рівень вакууму та поріг автоматичного відключення доїльних апаратів.

Після доїння використовуйте засоби для післядоїльної обробки. Забезпечуйте наявність корму на столах, щоб тварини після доїння одразу не лягали (сфінктер після доїння залишається привідкритим 5–15 хв.).

Постійно контролюйте чистоту корів. Стан бокових поверхонь стегон вказує на гігієну в стійлах. Забезпечте достатню кількість підстилкового матеріалу (фото 1–2).

Періодично застосовуйте вапно або сухі дезінфектанти для задньої частини стійла.

У літній період контролюйте мікроклімат. Часто тварини, щоб охолодитися за теплового стресу, лягають у мокрі місця — гнойові проходи, калюжі в загонах.

Чистота дистального відділу кінцівок вказує на стан гнойових проходів (фото 3–4), прогінних алей та роботу доглядачів. Якщо з тварина- ми працюють спокійно, вони менше забризкують вим’я під час руху.

Пам’ятайте, що чим чистіші корови, тим менша контамінація вимені збудниками та нижчий ризик виникнення захворювання. Чим менше води використовується в доїльній залі, тим краще.

Забезпечте належні умови утримання сухостійних корів (фото 5–6). Упродовж цього періоду запалення часто перебігає субклінічно, але загострюється після отелення.

Система профілактики маститу має бути комплексною та базуватися на результатах бактеріологічного дослідження, а лікування — на визначенні чутливості виділених збудників до антибактеріальних препаратів.

Нагадаємо, що дослідження виконувалося за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality Food Trade Program, QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Більше інформації про молочне тваринництво читайте у журналі «Молоко і ферма» № 3 (82) | Червень, 2024

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТІВ КЦ АВМ, ЦВО, UMAN LABS ЗА ПІДТРИМКИ ШВЕЙЦАРІЇ