Під час XVII Міжнародного молочного конгресу, що відбувся в жовтні 2025-го, одне з тематичних обговорень точилось навколо питання системності як стійкості бізнесу. Ідея глянути на роботу молочнотоварної ферми саме з такого ракурсу належала консультанту-технологу Консультаційного центру АВМ та Global Agro Finance і водночас модератору дискусії Денису Тимченку. Здається, значимість такого підходу критично зросла з огляду на нинішню ситуацію як на світовому молочному ринку, так і загалом в Україні. Про це йдеться у журналі «Молоко і ферма» №1 (92), лютий 2026.
— Пане Денисе, що спонукало звернутись до теми системи і системності?
— Робота консультанта передбачає постійні візити на молочні ферми в різних куточках країни. Що інколи кидається в очі під час візиту? Якісь окремі ділянки на фермі працюють майже бездоганно, при цьому інші — як виходить. Наприклад, добре налагоджено виявлення корів в охоті й осіменіння, але є прогалини в годівлі. З одного боку, ніби негаразди з годівлею не стосуються безпосередньо виявлення охоти й осіменіння, а з іншого — саме вони в подальшому позначаються на відтворенні. Як наслідок, загальний результат по фермі нижче очікуваного.
Для зручності організації роботи і контролю ми звикли умовно дробити молочне виробництво на окремі блоки, але важливо пам’ятати, що це складові єдиного цілого, які мають узгоджуватись між собою, синхронізуватися.
Коли потрапляєш на велику ферму, розумієш, що стала вона такою саме завдяки системному підходу.
Усім нам відоме висловлювання одного з колишніх американських високопосадовців: «Get big or get out/Стань великим або забирайся». Прикметно, що така трансформація притаманна не тільки молочному сектору США, вона відбувається в усьому світі. Коли зустрічаєшся з американськими фермерами, часто доводиться чути про кризу 2008 року, про волатильність цін і що в першу чергу тиску не витримують дрібні виробники. Великі господарства живучіші і стійкіші.
Те ж само стосується і нас. В Україні чітко простежується тенденція до укрупнення молочних ферм, при цьому найбільше в категорії господарств із дійним стадом понад 1000 корів. За інформацією аналітичного відділу АВМ майже 40% промислового стада утримується саме на великих МТФ. Лише впродовж 2022-2025 років національна галузь втратила 472 (або 26%) молочних ферм, з поголів’ям менше 1000 корів. Особливо за нинішніх закупівельних цін на молоко на рівні 13-14 грн./кг невеликі ферми на 100-200 корів муситимуть переформатуватись і піти у крафт, або просто припинять існування.
Укрупнення виробничих майданчиків відбувається подекуди досить сумбурно. Саме це і спонукало до розмірковування про молочну ферму як систему і для чого взагалі потрібна системна робота.
— Як може виглядати така система?
— Така система включає в себе низку ланок, які треба координувати й управляти. Гарним прикладом для порівняння може бути конвеєр якогось машинобудівного заводу.
Відсутній найдрібніший гвинтик — і конвеєр зупиняється. Немає готової продукції, менеджерам з продажів нема чого продавати, маркетологам нема чого рекламувати і т. д. На великих промислових підприємствах ніхто такого не допустить, тому що ціна маленької помилки обертається значними втратами. І саме тому стільки уваги до деталей — до найдрібнішого гвинтика.
Схематично молочну ферму як систему особисто мені найбільше подобається зображати у вигляді літака (схема 1), де підсистеми взаємопов’язані і взаємозалежні. Візьмімо блок годівлі, де все бездоганно організовано, відмінно готується кормосуміш, вчасно роздається, корови гарно споживають і дають молоко. Втім, якщо немає ретельного обліку й управління фінансами, хто знатиме, скільки коштує раціон і наскільки він рентабельний.
Схема 1
МОЛОЧНОТОВАРНА СИСТЕМА ЯК СИСТЕМА
Або ж при гарно організованій годівлі дійного стада маємо просідання в блоці вирощування молодняка. За такої ситуації з часом матимемо розбалансування системи, бо бракуватиме необхідної кількості здорових тварин для ремонту стада.
Щоб розуміти, скільки загалом потрібно ремонтного молодняка, потрібне як коротко так і довгострокове планування.
Ще один приклад. На фермі неправильно спланували обсяг кормів чи кормозаготівлю, а все інше працює — високопродуктивна генетика, нарощення поголів’я. Зновтаки у якийсь момент очікуйте збою через слабку ланку, коли немає системної узгодженості.
Цілком логічно об’єднувати наші «шестірні» (окремі ділянки) за напрямками у підсистеми: годівлю з вирощуванням с.-г. продукції рослинництва та кормовиробництвом, здоров’я з біобезпекою, комфорт з інфраструктурою (як на схемі 1). І в жодному разі не ігноруйте такі складові загальної системи, як облік, управління персоналом і фінансами, а також інвестиціями, які мають бути зрозумілі, з відповідним терміном окупності та ефективні.
Бізнес має заробляти гроші. Якщо для нас ферма не соціальний проєкт, а бізнес, який має приносити прибуток, то треба розбудовувати систему.
— Хто має це робити?
— Ми вже згадували, що умовно виробництво розподіляється на напрямки чи блоки зі своїми керівниками та підлеглими, які можуть бути найкращими професіонала ми і бездоганно працюватимуть у рамках своєї зони відповідальності. Втім вони так і залишаться розрізненими одиницями без належного управління й координування, тобто їх треба інтегрувати в систему.
Сама собою система не з’явиться і не працюватиме. І тут на перший план виходить її будівничий і оператор — менеджер або керуючий ферми.
Мені до вподоби порівняння менеджера ферми з диригентом оркестру. Останній знає кожну партію, хто і в який момент вступає в гру. Коли менеджер ферми умовно не знає «партію» однієї з вище перерахованих підсистем, він стає слабким. Йому постійно доводиться займатися «гасінням пожеж» замість того, щоб вибудовувати взаємозв’язки між напрямками, налагоджувати обмін інформацією.
Завдання менеджера — збирати інформацію, яка поступає до нього у вигляді щоденної чи щомісячної звітності зокрема й з програм моніторингу й автоматизованого обліку; на основі цього аналізувати ситуацію; розуміти, що відбувається; ухвалювати рішення, куди і як рухатись далі. А ще завдання менеджера — вчити людей правильно виконувати роботу.
22.04.2026
