Чи потрібен ветлікар на молочній фермі? Так, для підтримання здоров’я стада і відтворення, попередження і контролю хвороб, надання допомоги тваринам у разі потреби. Чи потрібен ветеринар на молочній фермі на постійній основі? Відповідь неоднозначна і залежить від розміру виробництва, мети і завдань. Про це повідомляє MilkUa.info.

«Майже 6 років працюю в Центрі ветеринарного обслуговування (ЦВО). Основна робота, яку виконую на молочних фермах, це УЗ-діагностика тільності корів і телиць, післяродових захворювань, установлення причин неплідності, запровадження програм синхронізації статевої охоти, штучне запліднення, клінічний огляд новотільних, розробка схем лікування — власне це те, що стосується відтворення, — розповідає консультант ЦВО, лікар ветеринарної медицини Сергій Когут.

Важливий напрямок — якість і безпечність молока. Він включає діагностику маститів, надання рекомендацій з профілактики і лікування запалення вимені. Займаюсь також діагностикою та лікуванням кетозів, зміщень сичуга. Під час візиту на ферму, за потреби, проводжу різні маніпуляції з тваринами, наприклад, хірургічні операції з усунення лівостороннього зміщення сичуга, введення ліків (крапельниці, ін'єкції). Надаю допомогу у плановому щепленні тощо».

У зоні обслуговування ветлікаря 13−14 молочних ферм від 120 до 700 фуражних корів. Частота візитів — від одного разу на тиждень до разу на місяць.

«Кілька років поспіль співпрацюю із невеликою фермою на 130 фуражних корів у Черкаській області. Завідувачем ферми там був ветлікар, але згодом звільнився. Посаду обійняла технік штучного осіменіння (ШО). Разом ми організували роботу таким чином, що вона запліднювала тварин, робила ін'єкції гормональних препаратів та виконувала інші призначення, я щотижня оглядав худобу, приділяючи особливу увагу новотільним, прописував схеми лікування, — ділиться досвідом консультант.

Зараз приїжджаю до них двічі на місяць. Вони старанно виконують вказівки не тільки щодо відтворення чи здоров’я новотільних, а й у плані контролю маститів та інших захворювань. Немає сенсу мати ветлікаря на повну зайнятість на такій фермі».

Сьогодні гостро відчувається дефіцит кадрів, чимало більших за розміром молочних господарств у пошуку ветеринарних спеціалістів. Причини, чому люди не йдуть працювати на ферму або не затримуються там, різні, але вихід можна знайти.

Сергій Когут розповідає про ще один кейс: «Більше 5 років веду ще одне підприємство на Вінниччині. Фуражне стадо становить 400 корів, дійне — 330. Утримання прив’язне, доїння трьохразове, молочна продуктивність — 27,5 л на корову на день. Рік, як розрахувався ветлікар, який проводив штучне осіменіння, і рік, як я в тижневому ритмі виконую там ще й обов’язки техніка ШО».

Для виконання запланованих операцій у цьому господарстві вистачає 4−5 годин активної роботи. День починається зі штучного осіменіння: 20−25 голів щоразу і приблизно 2 години роботи. Далі йде діагностика тільності (32 дні після ШО і перед запуском) і фізіологічного стану — ще 100 голів і майже година часу. Після того — моніторинг здоров’я стада та контроль захворювань. І, зрештою, підбиття підсумків візиту та планування роботи на наступний раз. На сьогодні рівень тільних корів у стаді тримається на позначці 56%, що відповідає цільовому показнику, а середня річна заплідненість — 50,7%.

«Свій робочий день планую практично за тиждень до наступного візиту. Роблю це з використанням програми UniformAgri. Крім візитів постійно тримаємось на зв’язку з господарствами для вирішення термінових питань», — підсумовує консультант ЦВО.

Олександр Косенюк, директор ПОП «СОКОЛІВКА» (Черкаська обл.):

«Співпрацювати з ЦВО розпочали в 2017 році, а причина — велике бажання перевести напрямок тваринництва на підприємстві із розряду соціального проєкту в повноцінний прибутковий напрямок. Задачі, які ставляться перед ветлікарем-консультантом: підтримка на навчання персоналу; допомога у коректному веденні програми управління стадом UniformAgri; контроль здоровʼя тварин; відновлення поголівʼя (консультації зі штучного запліднення, УЗ-діагностика; розробка протоколів догляду за хворими тваринами; допомога у виявленні та лікуванні маститних корів.

З великою відповідальністю можу сказати, що задоволені співпрацею, а головне — отриманими позитивними результатами. З нашого досвіду можу зауважити, що головним нашим успіхом стало те, що працівники повірили в зміни та навчились відповідально ставитись до виконання протоколів виконання робіт.

На мою думку, для підприємства з кількістю поголівʼя 250−300 тварин немає сенсу в штатному ветлікарі, якщо користуватись послугами консультанта ЦВО, адже його знання та досвід набагато ширші й постійно вдосконалюються, бо такий спеціаліст має справу зі складними ситуаціями на різних підприємствах».

Центр Ветеринарного обслуговування (ЦВО) створено в 2015 році з метою надання високопрофесійного ветеринарного обслуговування молочнотоварним фермам. В ЦВО працюють експерти галузі з питань відтворення та здоров’я ВРХ, якості молока, гігієни доїння, утримання та комфорту. Завдяки роботі ветлікарів ЦВО господарства вже впродовж першого кварталу співпраці досягають економічно рекомендованих показників відтворення та продуктивності корів, збереженості телят, істотно покращують показники якості та безпечності молока-сировини. За перший рік співпраці рівень добового надою на корову зростає в середньому на 5 л.

Контактна особа: Таранюк Сергій, координатор ЦВО (+380 674 748 535; st@dk-vet.com)