На сьогодні сучасна молочна ферма — не просто виробниче приміщення, а високотехнологічний об’єкт. Це інтеграція інноваційних технологій, що підвищують продуктивність і забезпечують комфорт корів.
Які пріоритети визначають успіх молочнотоварної ферми? Як змінюються підходи до її проектування? Яким чином побудувати ферму так, щоб вона була конкурентоспроможною не тільки зараз, але і в майбутньому? Який рівень технічного оснащення має бути на ній? На ці питання у журналі «Тваринництво та ветеринарія»/«Пропозиція» відповідає Олександр Назарко, генеральний директор Global Agro Finance (GAF), який працює у сфері будівництва молочних ферм уже понад 12 років і досконало знає як побудувати сучасну молочну ферму з мінімальними витратами фінансових та часових ресурсів.
— Пане Олександре, ви маєте великий досвід у сфері будівництва молочних ферм. Які найбільші або найскладніші проекти вам доводилося реалізовувати?
Свою діяльність у сфері будівництва молочних підприємств розпочинав із невеликих проектів по реконструкції старих ферм, а згодом почав працювати над проектами створення великих сучасних комплексів «із нуля». Найбільша моя мотивація — це можливість поєднувати інновації з практичною ефективністю . Коли правильно спроектована ферма сприяє підвищенню показників продуктивності утримуваного поголів’я, спрощує роботу фермерів і забезпечує кращі економічні результати, це надихає рухатися вперед.
Один із наймасштабніших проектів — це ферма на 4200 корів у Казахстані. Там ми впровадили повну автоматизацію доїння та клімат-контроль. А найскладнішим був проект у регіоні з проблемним ґрунтом — для цих умов довелося розробляти спеціальний фундамент і дренажну систему, щоб уникнути затоплення. Але кожен такий виклик — це шанс перевірити себе та свої можливості, це новий досвід.
— З яких кроків має починатися процес будівництва сучасної молочної ферми?
З аналізу потреб фермера та вивчення умов ділянки (клімат, ґрунт, доступ до води та електрики). Потім розпочинається робота над розробкою концепції: скільки корів, які технології та наявний бюджет. Далі йде ескізний проект і погодження з ветеринарними та екологічними стандартами. Зрозуміло, що без чіткого плану рухатися далі немає сенсу. І лише тоді, коли всі бажання замовника враховані та узгоджені з реальними можливостями, можна переходити до наступних етапів.
Світловентіляційні штори є важливим елементом для контроля мікроклімату у корівнику. Від них залежиться скільки світла потрапляє у виробниче приміщення. Також із їхньою допомогою можна регулювати температуру (відкриті штори в теплі пору року та закриті в холодну)
— Що треба враховувати при плануванні бюджету, щоб уникнути зайвих фінансових трат?
Для будівництва ферми «з нуля» в середньому слід закладати близько 10 тис. доларів на одну дійну корову — це повний комплекс інвестицій «під ключ». Якщо власник прагне знизити витрати, необхідно шукати компроміси, у тому числі розтягувати реалізацію проекту в часі. Але, як не крути, обов’язково треба «закладати» резервний фонд (не менше 10–15% від загального бюджету), який зможе покрити непередбачені витрати (наприклад, зростання цін на матеріали чи роботи). У замовників доволі розповсюдженою помилкою є економія на інфраструктурі (наприклад, на вентиляції чи водопостачанні) — це може призвести до значних витрат на ремонти у майбутньому. До того ж раджу одразу планувати витрати на навчання персоналу для роботи з новими технологіями. Також часто зустрічаються проекти, де не враховують реальної кількості поголів’я, потребу у місцях для молодняку, утилізації відходів, обсягах водопостачання та кормів. У результаті, через рік-два після запуску такої ферми її власники змушені добудовувати приміщення, оскільки діюча інфраструктура «тріщить» по швам.
— Як за останні 10 років змінилися підходи до проектування ферм?
Раніше ферми будували за принципом «дешево та швидко», а ще часто займались копіюванням старих проектів із акцентом на кількість поголів’я. Але всі ми розуміємо, технології не стоять на місці, й не варто копіювати чиїсь старі помилки, необхідно застосовувати кращі практики та рішення у своїх нових проектах. Наразі у пріоритеті комфорт корів та енергоефективність. З’явилися роботизовані системи, розумне освітлення, сучасні системи клімат-контролю. Також замовники стали приділяти більше уваги таким екологічним питанням як утилізація відходів та економія води. Слід розуміти, що сучасна ферма — це не просто сарай чи виробниче приміщення, а високотехнологічний об’єкт.
Є ще один важливий аспект, який раніше не враховували — забезпечення комфортних умов праці для людей, а також оптимізація кількості працівників, необхідних для виконання тієї чи іншої технологічної операції. Також змінились потреби худоби у фронті поїння, вимогах до мікроклімату, тварини почали споживати більше кормів. Все це зумовлює розширення інфраструктури ферм, збільшення площ як для утримання худоби, так і для зберігання кормів. Також варто зауважити, що завдяки покращенню відтворення на типовій фермі зросла й кількість молодняку.
На етапі будівництва корівника гноєвидалення має вельми велике значення, адже від його правильної та функціональної організації залежить рівень гігієни процесу доїння, а також здоров'я та комфорт тварин. Сучасні очисні системи дозволяють знизити рівень азотистих газів, що своєю чергою, суттєво покращує мікроклімат приміщення
— Тож які основні технології для покращення комфорту корів, на вашу думку, варто впроваджувати при проектуванні на сучасному етапі?
Насправді таких технологічних рішень предостатньо, втім, є основні, на яких економити не варто. Адже всі ми маємо розуміти, коли корова в комфорті — це більше молока (а разом із цим і грошей).
- комфортні стійла — підстилковий матеріал із піску або сепарованого гною суттєво зменшує навантаження на суглоби та сприяє тривалішому відпочинку корів;
- безпечні проходи — насічки на підлозі у проходах, галереях та накопичувачах забезпечують стійкість і комфортний рух тварин;
- оптимізований кормовий стіл — покриття епоксидною фарбою покращує зручність споживання корму та знижує його втрати;
- системи мікроклімату — вентиляція та охолодження працюють із весни до осені, запобігаючи тепловому стресу.
— Як автоматизація виробництва (наприклад, роботизовані доїльні системи) впливає на проєктування ферм?
Автоматизація диктує нові вимоги до планування. Наприклад, для роботів доїльних систем потрібні ширші проходи й точне розміщення обладнання. З’являються зони для технічного обслуговування, а сама будівля має бути компактнішою, щоб корови швидко доходили до роботів. У приміщеннях із роботами є можливість робити більше рядів в одній групі, що дозволить економити кошти на довжині кормового столу. Також із роботизованими доїльними системами є можливість поступової реалізації проекту, тобто крок за кроком вводити в експлуатацію нові невеликі корівники із роботами. Щодо інших автоматизованих систем… то звичайно, що ці всі рішення впливають на проектування, габарити приміщень, розміщення, дотримання технології.
— Чи є певні стандарти та/або рекомендації щодо площі на одну корову?
Так, ми керуємось тим, що у кожній групі має бути орієнтир —10,5 м² на кожну дійну корову (без площі кормового столу та галереї), для інших статево-вікових груп існують інші параметри. У доїльних залах — 1,5–2 м². Звісно, все це залежить від породного складу утримуваної худоби і впроваджених на фермі технологічних аспектів. Особисто я раджу орієнтуватися на 10–11 м², щоб тварини могли вільно рухатися. Це знижуватиме у них стрес і перешкоджатиме травматизму, підвищуватиме виробничі показники та збільшуватиме продуктивне використання тварин.
— А якою має бути мінімальна ширина проходів у стійловій зоні та біля годівниць, щоб забезпечити комфортний доступ корів до корму?
У стійловій зоні мінімум 3,5 м для двостороннього руху, біля годівниць — 4,5 м, щоб уникнути тисняви. Якщо ферма на 500 голів і більше, краще закладати 5 м — це оптимально для доступу до корму й прибирання.
— Як правильно організувати зонування приміщень для максимального комфорту корів?
Головне — це відокремити зону відпочинку від годівлі та доїння. Лежаки мають бути в тихій частині з хорошою вентиляцією. Окремо потрібно організувати зону для хворих корів і молодняку. Все має бути логічно пов’язано, щоб мінімізувати перегрупування тварин та їхню логістику.
— Як сучасні системи вентиляції та освітлення впливають на здоров’я та продуктивні характеристики дійної худоби?
Вентиляція видаляє аміак та вологу, що, своєю чергою, знижує ризик респіраторних захворювань і проблем із копитами, а також у період пікових температур виконує функцію охолодження тварин (це допомагає коровам пережити тепловий стрес із мінімальними втратами продуктивності та здоровʼя). Освітлення — 16 годин світла на день із правильною інтенсивністю (215 Люкс) — стимулює лактацію. Ми ставимо LED-лампи з регулюванням, і фермери бачать приріст надоїв до 10%.
— Чи впливає комфортне утримання корів на смакові характеристики їхнього молока? І як це можна врахувати в дизайні ферми?
Так, як відомо, стрес підвищує рівень кортизолу в молоці, а це, своєю чергою, може впливати на смак та якість останнього. Комфортні умови — прохолода, тиша, чистота — це стабільний склад молока. Якщо ми говоримо в контексті отримання від корів молока з високими якісними характеристиками та відмінним смаком, то в дизайні я б акцентував увагу на шумоізоляції та уникненні різких температурних перепадів, щільного утримання і травматизму тварин.
— Що необхідно врахувати при облаштуванні систем водопостачання та каналізації для ефективної роботи ферми?
Вода має бути доступною для тварин цілодобово в кількості 100–150 л на корову щодня. Поїлки краще обирати автоматичні, з підігрівом узимку. Каналізація — це система скребків або промивних каналів із нахилом 2–3%, щоб гній не застоювався. Одразу важливо продумати утилізацію відходів, аби потім не «видумувати велосипед» на вже реалізованих рішеннях.
Особливої уваги потребує правильна організація кормового столу. Адже високопродуктивна корова проводить за поїданням корму від 3 до 5 год./добу та здійснює 9-14 підходів до кормового стола (за один підхід витрачає близько 25 хвилин). За цей час тварина споживає потрібну кількість кормів для формування денної норми молока
— Які будівельні матеріали найкраще сприятимуть довговічності виробничих приміщень та зниженню витрат на їхнє обслуговування?
Бетон із гідрофобним покриттям для підлоги — він міцний і легкий у прибиранні. Щодо стін… то я би рекомендував використовувати відкриті штори в теплу пору року та закриті в холодну. В якості дахового покриття, безсумнівно, профнастил із теплоізоляцією спеціалізованою піною. Такі матеріали прослужать 20–30 років без серйозного ремонту. Окремо хочу сказати про шляхи забезпечення економічної ефективності будівель молочної ферми в умовах змін клімату і технологій. Найкращим рішенням є модульні конструкції, які легко модернізувати під нові технології. Для клімату — це утеплення, захист від вітру й дренаж проти повеней. Для забезпечення енергоефективності варто використовувати сонячні панелі та рекуперацію тепла від охолодження молока. Затрати на такі технологічні рішення окупляться за 3–5 років.
— Які помилки найчастіше допускають фермери при будівництві молочних ферм?
Найчастіше це економія на вентиляції… А потім ми дивуємося, чому корови хворіють та виробляють менше молока. Також стикаємося з проблемами неправильного зонування (в результаті корови втомлюються від ходьби) та ігнорування ґрунтових умов (фундамент тріскається). Рішення просте — наймати досвідченого проектанта та не поспішити з плануванням.
— Чи можете навести приклад екологічно стійкого молочного господарства, яке вам вдалося реалізувати?
Так, ми будували ферму з біогазовою установкою, де відходи переробляються в електроенергію та добрива. І хоча це додало до проекту вартість резервуарів для гною, але зменшило витрати на електрику на 40%, а кількість добрив для вирощування культур знизилась на 70%, що звичайно впливає позитивно на економічний ефект від діяльності підприємства. Екологія диктує замкнутий цикл, усе має бути використано.
— Як би ви спроектували ідеальну ферму з необмеженим бюджетом?
Це ферма з повною автоматизацією: роботи для доїння, годівлі та прибирання. Встановлено сонячні панелі й система переробки відходів, клімат-контроль із датчиками CO2 і температури, лежаки з підігрівом і масажем для корів.. Ну і, звісно, зелений дизайн — дерева навколо ферми для мікроклімату. А у робочого персоналу умови 5-зіркого готелю для відпочинку та сучасний ІТ-офіс для роботи.
— З якими викликами можна стикнутися при адаптації закордонних практик до наших місцевих умов?
Перш за все, це нестабільна електрика, доводиться ставити генератори. Та і фермери часто не готові до високих початкових витрат на сучасні технології. Але поступово ми адаптуємо європейські стандарти до наших реалій. Найбільший виклик, із яким прийдеться стикнутися українським фермерами — це рішення по роботі з гноєм, оскільки у нас наразі багато ферм, побудованих ще за радянських часів, де гній зберігається неправильно.
Ми будували ферму з біогазовою установкою, де відходи переробляються в електроенергію та добрива. І хоча це додало до проектів вартість резервуарів для гною. але зменшило витрати на електрику на 40%, а кількість добрив для вирощування культур знизилась на 70%
— Як ви вважаєте, чи готові українські фермери до впровадження інноваційних рішень у будівництві?
Певна частина готова (особливо великі господарства), але малих фермерів стримує брак доступного фінансування і знань. Банки неохоче дають кредити на інновації, а держава підтримує неактивно. Втім, попит на молоко постійно росте — такі умови змусять усіх рухатися вперед.
— Якими будуть молочні ферми через 20 років?
Це будуть розумні ферми, оснащені сенсорами для моніторингу здоров’я кожної корови та штучним інтелектом для ефективного управління. А роботи замінять 80% ручної праці. Ну і обов’язковий акцент на екологію. Вона стане основним пріоритетом — ферми будуть вуглецево нейтральними. І, можливо, молоко буде персоналізованим, створеним відповідно до потреб конкретного споживача.
Л. Крюкова, керівник проєкту «Тваринництво та ветеринарія»