Літній сезон заготівлі грубих кормів позаду, а це означає, що фінальна частина фундаменту кормової бази на цей сезон покладена. Наскільки він якісний, ділиться своїми припущеннями Олександр Назарко, директор Global Agro Finance.

— Як ви оцінюєте вплив цьогорічних погодних умов в Україні для заготівлі кормів?

Це питання варто розглядати в розрізі регіонів, особливо стосується вирощування кукурудзи на силос. На півдні все згоріло внаслідок аномальної спеки, цей регіон постраждав найбільше. Опадів майже не було, порівняно із регіонами, котрі знаходяться більш північніше.  На зерно кукурудзу ніхто не збере, вийнятком є лише фермери із наявністю поливу. Втрати склали — 70-100%.

Для прикладу фермер із Херсонщини, із котрим ми працюємо в межах кормового супроводу не буде заготовляти силос кукурудзяний взагалі, так як поля із кукурудзою висохли, а систему зрошення знищили окупанти.

На сході  врожайність кукурудзи на силос подекуди на 30-40% менша минулорічної. На зерно кукурудзу зберуть із аналогічно меншою врожайністю показником -30-40%.

На півночі, заході та в центрі України ситуація схожа — кукурудза має нижчу врожайність за минулорічну, рослина після тривалої спеки підгоріла, але після зниження температурних показників і незначних опадів відновила вегетацію. Подекуди втрати становлять до -20-30%. Проте є й господарства, яким вдалося заготовити майже без втрат, завдяки вдало підібраним гібридам, родючим ґрунтам, системам поливу та іншим технологічним факторам.

На однорічні трави, які вирощують на сінаж спека не вплинула, бо їх заготовляють значно раніше, ніж вона почалась.

На багаторічні трави, що вирощують для заготівлі сінажу спека вплинула наступним чином: врожайність кожного укосу знизилась на 30-35%, укосів отримали в середньому на 2 менше.

— Як цьогорічна якість кормів ймовірно вплине на менеджмент годівлі?

На підприємствах, де вдалось заготовити звичайний корм, але в меншій кількості — ніяк. 

Для підприємств, котрі не змогли заготовити силос із крохмалем треба буде приділяти більше уваги контролю блоку годівлі, так як при збільшенні рівня концентратів в раціоні (для компенсації рівня крохмалю) буде більше ризиків для здоровʼя тварин.

— Які показники якості грубих кормів ймовірно просядуть?

Найбільшого впливу зазнають показники перетравності НДК та рівня і перетравності крохмалю —  вони знизяться.

Перетравність клітковини залежить від стану рослини, і знижується коли та повністю або частково засихає.

Вміст крохмалю залежить від наявності зерна та в якій фазі знаходиться зерно на качані. Кількість крохмалю може знижуватися у таких випадках: по-перше, коли  силос через суху речовину довелось заготовляти зарано і ще не було сформоване зерно, по-друге, коли  качан не реалізував свій потенціал і зупинився в розвитку. Перетравність та рівень крохмалю також знижується, коли рослина в період вегетації пережила «тепловий стрес».

Сукупність даних показників вплине на загальну засвоюваність корму та на вихід молока із такого корму.

— Алгоритм і коли зазвичай проводяться лабораторні аналізи кормів на фермі?

Лабораторні дослідження кормів проводяться після завершення процесу ферментації заготовленого корму, травʼяного силосу — через 3-4 тижні після заготівлі, а кукурудзяного силосу через 3-4 місяці після заготівлі. Що ж стосується концентрованих кормів, то їх слід перевіряти частіше — кожну нову партію, перед згодовуванням.

— По яким ключовим критеріям згідно аналізів якості кормів складаєте раціони?

Насправді показників, котрі беруться до уваги близько сотні.

Кожен корм в різних раціонах виглядати може по різному, тому стараємось балансувати наявні корми на підприємстві вже для успішного їхнього поєднання в нашій бочкі Лібіха.

Серед основних показників: кількість сухої речовини, НДК, КДК, перетравність НДК, рівень сирого протеїну, рівень байпасного протеїну, рівень аміачного протеїну, рівень крохмалю та його засвоюваність, рівень чистої енергії лактації, рівень сирого жиру, рівень цурку, рівень золи, TDN (кількість всіх речовин, що засвоюються), кислотний профіль.

— Як оцінюєте втрати поживності корму у фінансовому виражені?

На півдні втрати колосальні, підприємствам не вистачить фізично кормів будь-якої якості аби годувати тварин, втрати очікуються на рівні 2 грн на 1 кг молока серед молочних фермерів.

На сході втрати в фінансовому вираженні очікуються від 0,5 грн до 1 грн на 1 кг молока.

В центрі — через гіршу перетравність клітковини втрати будуть сягати близько 0,2 грн на 1 кг молока.

На півночі — через гіршу перетравність клітковини втрати будуть сягати близько 0,2 грн на 1 кг молока.

На заході втрати від якості корму не очікуються.

Але  важливе уточнення – не всі фермери взагалі знайдуть корми, аби прогодувати тварин, тому буде і скорочення поголівʼя, не всі зможуть пройти період із вищою собіварістю.

— Яка роль концентратів у складанні раціонів?

Концентрати виконують роль балансів, за допомогою котрих набір основних кормів, котрий наявний на господарстві можна зробити більш ідеальним для досягнення наших цілей. Іншими словами  концентрати дають все те, чого немає чи не достатньо в основних кормах. Тобто чим якісніші та більш поживні  основні корми, тим менше треба додати концентратів до загальнозмішаного раціону.

— З досвіду попередніх років,  керування раціонами при умові неякісно заготовлених кормів?

При наявності неякісних основних кормів та недостатній їх кількості стабільна висока продуктивність та міцне здоровʼя тварин є дуже малоймовірним.

В 2020 році була засуха та силос із зерном вдалось заготовити мало кому в південних, центральних, східних регіонах. Силос мав високий вміст протеїну та низький вміст крохмалю, а також низьку перетравність крохмалю. Як наслідок довелося давати коровам багато зерна для задоволення потреби тварин в поживних речовинах, раціони мали більше 50% концентратів, раціони були значно дорожчими та ризиків виникнення ацидозу було значно більше.

Такі раціони є більш ризиковими та треба, щоб був чіткий менеджмент годівлі тварин, так як раціон є більш мокрим, аби концентрати прилипали до основних кормів та більше є ризику його нагрівання, через це треба корм частіше роздавати та частіше підгортати, аби він був завжди свіжим, а також необзхідно все дуже ретельно змішувати, інакше помилки корова не пробачить.

Найбільш страшним тут є ацидоз, котрого треба всіма методами старатись уникнути.

В будь-якому випадку, треба дочекатися дослідження кормів,  а потім обов’язково  провести зібрання стосовно кормової стратегії та чи треба її змінювати, аби вирішити всі виклики, котрі перед нами постають цього сезону. Планувати наступні сезони слід вже, бо ситуація із кліматом буде скоріш за все лише погіршуватись

У цьому питанні можуть допомогти експерти Global Agro Finance, 066 611 7948, global.agrofinance@gmail.com.