Центр ветеринарного обслуговування та Uman Labs успішно завершили ще один проєкт із профілактики маститів за підтримки Швейцарії.

Упродовж лютого–травня 2026 року сервісні лікарі Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО) надали консультативну підтримку 13 молочним господарствам у п'яти цільових областях України. У фокусі — діагностика, лікування та профілактика маститів, а також підвищення якості молока-сировини.

Ці заходи реалізували ЦВО та Uman Labs у межах консультативного проєкту "Підвищення знань і консультування МСП виробників молока про підходи в діагностиці збудників маститів, профілактика захворюваності та гігієнічні вимоги до молока" за підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Учасниками проєкту стали 13 малих і середніх молочних підприємств у Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях із загальним поголів'ям 5 197 дійних корів.

У межах проєкту було відібрано та досліджено 65 зразків молока для визначення збудників маститу. Лабораторні дослідження підтвердили наявність як грампозитивних, так і грамнегативних збудників маститу.

Фото: лабораторія Uman Labs

Основними збудниками маститів серед грампозитивних бактерій були: Streptococcus agalactiae (37% зразків), Staphylococcus epidermidis (12%), Staphylococcus aureus (11%), див. графік 1. У 3% досліджених зразків росту грампозитивних бактерій не виявлено.  

ГРАФІК 1

Серед грамнегативних бактерій основними збудниками маститів були: Klebsiella spp. (11% зразків), Escherichia coli (8%), Enterobacter spp. (8%) та Pseudomonas spp. (2%), див. графік 2. У 58% досліджених зразків росту грамнегативних збудників не виявлено.

Тоді необхідно додати і в частині, де описуються грампозитивні бактерії, в якій кількості зразків не було виділено грампозитивних бактерій. Або там не вірно сформульовано речення про 3 відсотка, адже там написано, що взагалі росту бактерій не спостерігалось. Якщо взагалі не спостерігалось росту, то те речення можна перенести вниз.

ГРАФІК 2

У майже 37 % зразків було виявлено ріст і грампозитивних, і грамнегативних бактерій. У 12% зразків було виявлено 3 і більше збудників, що може свідчити про неякісно відібраний зразок.

 У лабораторії Uman Labs також було визначено чутливість збудників маститу до антибактеріальних препаратів. На основі отриманих результатів для кожного господарства були розроблені та надіслані індивідуальні схеми лікування.

Загалом найвищу ефективність щодо більшості виявлених збудників продемонстрували гентаміцин, енрофлоксацин та окремі антибіотики, що застосовуються в гуманній медицині. Водночас відсутність лабораторної діагностики (встановлення збудників маститу), не визначення їх чутливості до протимікробних препаратів часто зумовлює необґрунтоване застосування антибіотиків. Це, своєю чергою, сприяє розвитку резистентності до таких препаратів у бактерій, внаслідок чого хвороби, збудниками яких є бактерії, важко піддаються лікуванню. Нагадуємо, що з 01.03.2026 введено в дію наказ Мінекономіки від 30.12.2021 № 1177-21 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині та звітування про обсяги їх застосування», яким визначено Порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині.

Окрім досліджень, було проведено консультаційні візити, під час яких ветлікарі ЦВО виявили низку типових проблем, що негативно впливають на здоров'я вимені та якість молока:

• недостатній рівень підготовки персоналу — відсутність належних знань і практичних навичок у операторів машинного доїння, недостатній контроль за дотриманням протоколів доїння та відсутність мотивації персоналу до виробництва молока високої якості;
• порушення технології доїння та обслуговування обладнання — несвоєчасне технічне обслуговування доїльних установок, неправильне налаштування вакуумної системи та пульсаторів;
• недоліки в умовах утримання тварин — брудні стійла, недостатня кількість підстилки, відсутність регулярної дезінфекції лежаків, незадовільна вентиляція приміщень. Особливо часто такі порушення спостерігалися у групах сухостійних корів;
• недостатній контроль захворюваності — ведення обліку випадків маститу лише в паперовому форматі, відсутність ізоляції та маркування хворих тварин;
• відсутність лабораторної діагностики — у більшості господарств не проводилися дослідження збудників маститу та визначення їхньої чутливості до антибіотиків, через що лікування часто призначалося емпірично, без дотримання вимог законодавства.